Прогулянки з котами на повідку не можна порівнювати зі звичайним вільним вигулом, оскільки для багатьох домашніх улюбленців це може бути сильним стресом, а не пригодою. Експерти сходяться на думці, що така активність має сенс лише за певних умов.

Як зазначають фахівці Німецького товариства захисту тварин, не кожна кішка підходить для прогулянок на повідку. Коти відомі своєю незалежністю та свободолюбством, що погано поєднується з повідком та шлейкою. Надя Ваттад з Німецького товариства захисту тварин підкреслює, що можливість та доцільність таких прогулянок повністю залежать від індивідуального характеру тварини.

На відміну від собак, які часто із задоволенням досліджують світ з господарями, кішки воліють блукати самостійно. Тому для лякливих або тривожних тварин прогулянки на повідку абсолютно не підходять. Також котам, які щодня вільно гуляють на вулиці, повідець не потрібен.

Однак кімнатні коти, які не мають можливості гуляти на волі через небезпеку (рух транспорту, інші ризики), можуть отримати користь від коротких прогулянок на повідку, які втамують їхній дослідницький інстинкт. Головна умова – кішка повинна почуватися комфортно. Якщо тварина демонструє ознаки стресу, такі як зупинка, спроби звільнитися від шлейки або відсутність руху, прогулянку слід негайно припинити.

Ретельна підготовка – запорука успіху. Шлейка повинна ідеально сидіти – не бути занадто тісною або занадто вільною. Використання нашийників категорично заборонено через їхню небезпеку. Повідець має бути коротким; рулетки не рекомендуються. Перші спроби слід проводити в безпечному місці, наприклад, у загородженому саду, уникаючи місць, де повідець може заплутатися (дерева, кущі). Контакти з собаками також небажані, оскільки вони викликають стрес у обох тварин.

Переноска або спеціальний рюкзак для котів можуть забезпечити додаткову безпеку, якщо тварина злякається. Однак повністю виключити втечу неможливо, тому коти завжди повинні бути щеплені, стерилізовані/кастровані, чіповані та зареєстровані.

Незважаючи на всі зусилля, прогулянка на повідку не може замінити справжній вільний вигул. Німецьке товариство захисту тварин ставиться до цієї концепції критично, але вважає її прийнятною на приватній території або в спокійній обстановці. Сабріна Карл з організації «Чотири лапи» також підкреслює, що задоволення кота від прогулянки залежить від його особистості, минулого досвіду та стану здоров'я. Тільки якщо кіт дійсно виявляє радість, прогулянка стає для нього збагаченням.

Терпіння та довіра – ключові фактори. Привчання до шлейки має проходити поступово, з винагородами (ласощі, погладжування). Тільки коли кіт почуватиметься в безпеці, він може зробити перші кроки на терасі чи балконі, а потім і в саду. Зрештою, повага до меж тварини та її підтримка зміцнюють зв'язок між господарем та улюбленцем, навіть під час прогулянок на повідку.