Мало якого тренера Бундесліги, окрім наставників "Баварії", зустрічали з таким ажіотажем, як Сандро Вагнера в "Аугсбурзі". Вагнер сміливо пожертвував своєю посадою асистента Нагельсманна заради першої самостійної роботи в Бундеслізі. Під час свого дебюту 7 липня він почувався "молодим, свіжим богом". Ліга раділа цьому динамічному та симпатичному новачку, і "Аугсбург" раптом почав здаватися важливим клубом.

Однак все змінилося лише через 147 днів!

Вагнер не зміг виправдати високих очікувань, які сам же і створив. Однією з його найбільших помилок була фатальна переоцінка своєї команди, виражена у заяві: "Я не бачу, що ми маємо меншу якість, ніж "Баварія"".

Після чудового старту "Аугсбург" тиждень за тижнем скочувався вниз. З "фестивалів Вагнера" вони перетворилися на "розчарування Вагнера".

147 днів – і що тепер? "Аугсбург" повертається до своєї попередньої загальнонаціональної незначущості, але, безперечно, збереже прописку в лізі.

Для Вагнера звільнення, безперечно, є гірким. Проте, як кажуть, справжнім тренером стаєш лише тоді, коли тебе хоча б раз звільняли. Як "справжній" тренер, він заслуговує на другий шанс. І ліга заслуговує на такого цікавого типу на тренерській лаві, адже їх не так вже й багато.