У середу, у Вищому земельному суді в Хаммі (Північний Рейн-Вестфалія) розглядається апеляційна скарга нащадка єврейської родини, яка за часів нацизму мала рахунок в Ощадбанку в Гаґені. Позивач, онук зі Швейцарії, вимагає розкриття історичних документів про єврейські рахунки під час гітлерівської диктатури та компенсацію.

На думку позивача, рахунок з великим посагом так і не був закритий, і сума ніколи не була виплачена родині. Проте Ощадбанк чинить опір, намагаючись тримати старі документи під замком. Декілька папок з документами пережили війну та часи після неї. 30 років тому Ощадбанк навіть надав ці документи місцевій пресі для репортажу про архів Ощадбанку. Однак і тоді ці вибухонебезпечні документи не були оприлюднені. Навіть виданню BILD було відмовлено в доступі до історичних документів.

Цві Раппопорт, голова єврейських громад Вестфалії-Ліппе, обурений цим. Він сказав BILD: «Викликає подив те, що Ощадбанк Гаґена не враховує історичний вимір своєї вини в нацистському режимі та відкидає нащадків жертв суто формально-юридичними аргументами». Раппопорт додав: «Слід сподіватися, що апеляційний суд виконає свій історичний обов’язок і відновить справедливість для позивачів, надавши їм принаймні можливість з’ясувати обставини справи. Це також має бути в інтересах суспільства».

Ощадбанк у Гаґені (Північний Рейн-Вестфалія) брав участь у фінансовій експлуатації євреїв під час нацистської епохи. М'ясник Сімсон Коен також є однією з жертв, як і його зять Артур Леві.

Крістоф Гойбнер, виконавчий віце-президент Міжнародного комітету Освенціма, сказав BILD: «Поведінка Ощадбанку Гаґена та його відповідального керівництва є скандальною. Яким бездушним і позбавленим емпатії треба бути, щоб вважати, що колишні проступки все ще потрібно приховувати. Для жертв та їхніх сімей це жахливий досвід, який завдає довготривалої шкоди репутації Німеччини».

Наглядова рада Ощадбанку Гаґена, яка повинна консультувати правління та контролювати управління, не хоче коментувати провадження у Вищому земельному суді. Йорг Клеппер, голова наглядової ради, сказав BILD: «Перш ніж Ощадбанк задовольнить висунуті проти нього вимоги, він, звичайно, повинен перевірити та встановити законність, правильність і фактичний розмір такої вимоги. Я переконаний, що правління і в цьому випадку діє як з належною тактовністю, так і з необхідною точністю».

Позивач, онук зі Швейцарії, досі не мав враження необхідної тактовності.