
Декількома словами
Рішення про евтаназію домашнього улюбленця є надзвичайно важким для власників. Ветеринари радять оцінювати якість життя тварини, а не лише наявність болю, і заздалегідь визначати критерії, що свідчать про страждання. Важлива тісна співпраця з лікарем для ухвалення обґрунтованого рішення в інтересах тварини.
Коли слід приспати свою тварину?
Це питання мучить багатьох власників домашніх улюбленців. Для них їхній чотирилапий друг — не просто тварина, а член родини. Смерть тваринного друга завжди болісна і, здається, настає занадто рано. Особливо важко стає, коли постає питання евтаназії і потрібно ухвалити рішення.
Померти гідно. Цього бажають більшість людей не тільки для себе, а й для своїх близьких, включно з домашніми тваринами. Але коли настає правильний момент, щоб позбавити тварину страждань і приспати її? Саме з цим питанням у багатьох власників виникають труднощі.
Причини для евтаназії можуть бути різноманітними
Не лише біль є причиною для евтаназії. Хоча законодавство про захист тварин вимагає «поважної причини» для того, щоб тварину взагалі можна було приспати, рішення про це все одно має ухвалюватися спільно з ветеринаром. Саме тут для власників починається найважче і найболісніше. Хто ж захоче вирішувати питання життя і смерті улюбленої істоти?
Цих важких роздумів не уникнути ні власникам тварин, ні, звісно, їхнім ветеринарам, розповідає ветеринарка докторка Ванесса Гердер. «Завдяки сучасним можливостям знеболювальної терапії майже кожній тварині можна забезпечити життя відносно без болю. Але навіть якщо болю немає, якість життя може бути настільки зниженою, що евтаназія стає виправданою. Це дуже індивідуально для кожної тварини, і кожен власник має право оцінювати це сам, оскільки власники знають своїх тварин найкраще».
Завчасно замислитись над темою
Тому зрозуміло, що багато власників у такій складній ситуації охоче звертаються за другою думкою, перш ніж ухвалити рішення. Наприклад, до іншого ветеринара або до інших власників тварин, яким вони довіряють. «Часто допомагає поговорити з компетентною людиною і бути відкритим до іншої думки», — каже докторка Ванесса Гердер. Тому вона рекомендує всім власникам домашніх тварин заздалегідь замислюватися над цією темою. Так можна буде діяти якнайкраще в інтересах тварини. «Кожен власник знає свою домашню тварину найкраще і знає, що вона любить, як поводиться, коли щаслива, а як — коли ні».
Визначити критерії для допомоги в ухваленні рішення
Ветеринарка радить власникам у часи, коли їхнім улюбленцям ще добре, скласти список критеріїв. Вони мають визначати, за яких умов тварина щаслива і має високу якість життя. Якщо деякі з цих критеріїв у разі серйозних захворювань більше не виконуються, важливо замислитися, коли настане час подумати про евтаназію, продовжує докторка Гердер.
У яких випадках слід приспати тварину?
Щоб оцінити ступінь тяжкості та рекомендувати евтаназію, ветеринари повинні враховувати стадію будь-якого захворювання та реакцію на лікування. «Наприклад, розвиток раку зазвичай оцінюється за чотирма або п'ятьма стадіями. Причому остання стадія означає, що пухлина поширилася на віддалені органи, і ймовірність того, що вона відреагує на лікування, низька», — пояснює ветеринар доктор Марко Антоніо Фрагосо.
«В деяких інших випадках, таких як важкі гострі травматичні події, коли життєво важливі органи необоротно уражені або виникає сильний біль, немає іншого виходу, крім як позбавити тварину болю», — додає доктор Фрагосо.
Чи є у тварини ще якість життя?
Якщо ж ідеться про захворювання, що прогресує повільніше, наприклад, пухлину, яка метастазує з молочної залози собаки чи кішки в легені, то важливо спостерігати за перебігом хвороби та пам'ятати про вищезгадані критерії. «У разі хвороби домашнього улюбленця кожен власник сам вирішує, наскільки детально він чи вона хоче бути поінформованим про хворобу, щоб скласти уявлення про можливий перебіг».
Тут слід прагнути до тісної співпраці з ветеринаром та іншими власниками тварин, щоб якнайкраще оцінити ситуацію, підсумовує ветеринарка. «Мета і наша відповідальність як ветеринарів та власників тварин — уникати болю та страждань довірених нам тварин. Для цього важливо замислюватися над темою, не обговорюючи її щодня».