Декількома словами
Берлінський суд ухвалив рішення, згідно з яким Грузія не може вважатися безпечною країною для надання притулку, що може призвести до збільшення кількості відповідних заяв у Німеччині. Судді посилаються на нестабільну ситуацію з правами людини в окупованих Росією регіонах Грузії. Рішення викликає дискусії щодо міграційної політики та ролі судової влади.
Берлін – Це рішення має велике значення і залишилося майже непоміченим
Берлінський адміністративний суд (31-а палата) 11 березня оголосив, що Грузія не є безпечною країною походження.
Подружжя з Грузії подало позов, оскільки їхні заяви про надання притулку не були прийняті Федеральним відомством з питань міграції. Чоловік заявив, що його звільнили з державної ветеринарної служби після участі в протестах проти уряду. Дружина стверджує, що її роботодавець покарав за участь у таких протестах. Тепер заяви подружжя про надання притулку мають бути прийняті та розглянуті.
Федеральний уряд класифікував Грузію наприкінці 2023 року як так звану «безпечну країну походження», в якій не відбувається систематичного переслідування або нелюдського поводження з мешканцями. Заяви про надання притулку з таких країн відхиляються без розгляду.
Адміністративні судді постановили, що така класифікація не відповідає європейському праву. Вони мотивували це тим, що дві грузинські провінції, Абхазія та Південна Осетія, є сепаратистськими, перебувають під російським впливом і не підконтрольні уряду. Але там ситуація з правами людини є нестабільною.
Берлінські судді ґрунтують своє рішення на рішенні Європейського суду в Люксембурзі, який 4 жовтня 2024 року ухвалив, що держава не може вважатися безпечною країною походження, якщо частини її території не є безпечними в сенсі прав людини.
Це рішення є прискіпливим і жодним чином не зрозумілим. Адже навіть якщо в переважно безпечній країні є небезпечні регіони, то постраждалі можуть спочатку переїхати до безпечної частини країни і не повинні шукати захисту за кордоном.
У конкретному випадку чоловік заявляє, що його звільнили з державної служби, а його дружину покарали. Це виглядає як державний свавілля, але ще не може вважатися політичним переслідуванням, не кажучи вже про жорстоке поводження.
Федеральний уряд класифікував Грузію як безпечну, щоб більше не перевіряти заяви про надання притулку з цієї країни. Завдяки цьому рішенню минулого року було депортовано 1600 відхилених грузинів.
Після рішення берлінських суддів знову побільшає заяв про надання притулку. Вони наслідують аргументи люксембурзьких колег. Обидва суди масово втручаються в право уряду боротися з неконтрольованою імміграцією. Якщо так триватиме й надалі, нам більше не доведеться обирати уряд, тоді правитимуть судді.
Або можна зробити так, як зараз у Польщі. Там уряд оголосив надзвичайний стан і тимчасово практично скасував право на притулок: той, хто іммігрує нелегально, взагалі не отримує притулку. Цим шляхом, мабуть, доведеться піти і Німеччині.
