«Армінія» Білефельд стала лише четвертим клубом третьої ліги в історії Кубка Німеччини, який вийшов у фінал, здолавши на своєму шляху представників Бундесліги: «Уніон» Берлін (2:0), «Фрайбург» (3:1), «Вердер» Бремен (2:0) і тепер «Баєр» Леверкузен (2:1). Особливо вражає тріумф над чинним чемпіоном Німеччини – справжня сенсація!

Батько успіху: тренер Мітч Кніат (39)!

Цей нікому не відомий фахівець «розчарував» Хабі Алонсо!

Уродженець Ешвайлера сам грав у футбол на пристойному рівні, але ніколи не виступав у вищих лігах. Регіональна ліга (зокрема, за «Гладбах II», «Гослар», «Обернойланд» та «Віденбрюк») та Бременська ліга («Блюменталер СВ»). Ось і все.

Але його план на гру (або краще сказати «Мітчплан») проти «фармацевтів» спрацював ідеально. Безперервний тиск на зірок «Баєра», безкомпромісне руйнування їхньої комбінаційної гри, а також власні швидкі атаки через таких гравців, як Джонні Гродовскі (27 років / 36,56 км/год), що знімали напругу. Ще перед початком матчу в роздягальні він пророкував своїм хлопцям: «З нашими неймовірними вболівальниками за спиною ми можемо досягти чогось справді великого!»

І він мав рацію, завдавши тренеру Алонсо, який здобув дубль, однієї з найболючіших поразок у кар'єрі. «Чарівні ноги» Леверкузена просто не знайшли засобів проти агресивних гравців Білефельда, які боролися 97 хвилин, немов за своє життя. Їх не вивів з рівноваги навіть ранній пропущений гол (17-а хвилина, Та). Алонсо після фінального свистка був розчарований, як рідко коли: «Це дуже боляче...»

Кніат, навпаки, дав старт довгій ночі святкувань для своїх «БілеГероїв»: «Сьогодні вони можуть святкувати до упаду. Вони це заслужили». Сам він іноді вживає алкоголь, але ніколи разом із командою. Навіть на різдвяній вечірці. Кніат чітко заявляє: «Я суворо розділяю роботу та особисте життя».

Про особисте життя свого тренера майже нічого не знають навіть його гравці. Гродовскі: «Мітч – дійсно хороший тренер і чудова людина. Але чи є у нього сім'я, чи він взагалі одружений – гадки не маю».

Він не одружений. Холостяк Кніат перебуває у стосунках, але не говорить про це публічно. Він живе вже вісім років у Вевері (Східна Вестфалія, близько 7200 жителів) біля Падерборна. І, за його власними словами, може чудово відволіктися від напруженого футбольного бізнесу, щойно повертається додому. Для цього він найчастіше ходить до тренажерної зали або бігає. Кніат: «Я взагалі врівноважений тип. Навіть перед грою проти «Баєра» я міцно й глибоко поспав в обід».

Цікаво також: у нього немає особливого тренера-кумира, він завжди робить все по-своєму. «Звісно, можна багато чому навчитися у великих колег. Я, безумовно, це роблю. Але в мене немає когось, кого б я обов'язково хотів наслідувати», – впевнено каже він.

І гумор у нього теж є. Кніат, який перейшов до «Армінії» у 2023 році від суперника по лізі та сусіда «Ферля» і взимку продовжив контракт, посміхаючись, каже: «На початку були часи, коли моє подвійне прізвище тут звучало як Кніат-Геть».

Ці часи точно минули. Тепер уболівальники, які спочатку зустріли його зі скептицизмом, скоріше готові ставити йому пам'ятник. Особливо, якщо вдасться повернутися до Другої Бундесліги. Наразі «Армінія» відстає лише на одне очко від зони плей-оф. Золоті часи у Східній Вестфалії – завдяки нікому не відомому Кніату...