Декількома словами
Політики та громадські активісти в Європі порушують питання занадто короткого часу зеленого сигналу світлофорів для пішоходів. Вони вимагають збільшити тривалість переходу, щоб забезпечити безпеку літніх людей, осіб з інвалідністю та інших громадян, які повільно рухаються.
Для багатьох літніх людей, осіб з інвалідністю та батьків з візочками перетнути вулицю по пішохідному переходу – справжній виклик. Звуковий сигнал світлофора часто сповіщає про зміну сигналу, але часу, щоб безпечно дістатися протилежної сторони, банально не вистачає. Проблема занадто коротких фаз зеленого світла на пішохідних переходах стає дедалі гострішою.
У низці європейських країн, зокрема в Німеччині, політики та громадські організації активно порушують це питання. Вони вимагають переглянути стандарти розрахунку тривалості зеленого світла. Традиційно швидкість пішохода для цих розрахунків приймається на рівні 1,2 або навіть 1,5 метра на секунду. Однак пропонується знизити цей показник до максимум одного метра на секунду.
На думку експертів, чинні нормативи не враховують реальні можливості всіх учасників дорожнього руху. Крім літніх людей, труднощі мають батьки з дитячими візочками, люди з обмеженими можливостями, що використовують милиці чи ролатори, а також діти. Представники асоціацій із захисту прав пішоходів щодня отримують скарги на надто короткий час для переходу. Вони наголошують, що швидкість у 1,2 м/с під силу лише фізично підготовленим людям, тоді як ті, хто йде повільніше, долають за цей час ледве половину відстані.
Громадські активісти вимагають надання більшого «буферного часу» та врахування потреб повільних пішоходів. Як приклад надзвичайно складної ситуації наводиться перехід у Берліні, де для безпечного перетину десяти смуг руху, велодоріжок та розділювальних смуг потрібна швидкість не менше 4,1 метра на секунду – це майже нереально для більшості.
Представники транспортних відомств у відповідь на критику заявляють, що існуючі правила для пішоходів та велосипедистів загалом виявилися ефективними та забезпечують безпечні умови. Зазначається, що норми дозволяють адаптувати час роботи світлофорів до місцевих умов, наприклад, біля будинків для літніх людей чи шкіл.
Водночас ведеться робота над пілотними проєктами з використанням технологій. Системи на базі камер та штучного інтелекту здатні розпізнавати пішоходів, що рухаються повільно, та автоматично подовжувати час зеленого світла. Також досліджуються можливості сенсорних систем і навіть мобільних додатків для керування світлофорами, хоча останні поки що перебувають на стадії тестування.
Однак не всі підтримують технологічний підхід. Представники організацій людей з інвалідністю вважають, що навіть розрахунок швидкості в 1 м/с може бути недостатнім для багатьох. Вони критикують додатки як недоступні для значної частини людей з обмеженими можливостями. Натомість вони наполягають на повсюдному збільшенні тривалості зеленої фази, вказуючи на демографічні тенденції – населення Європи старіє.
Серед додаткових пропозицій – встановлення більшої кількості камер для визначення швидкості пішоходів та оснащення світлофорів табло зі зворотним відліком часу (як, наприклад, в Іспанії), що дозволяє пішоходам краще планувати свій перехід.
