Декількома словами
Німеччина розрізняє кілька форм евтаназії: активна евтаназія заборонена, тоді як пасивна, непряма та асистований суїцид дозволені за певних юридичних умов.
У Німеччині існують важливі правові відмінності між різними формами евтаназії.
Активна евтаназія, що є навмисним, цілеспрямованим позбавленням життя іншої людини за власною ініціативою або на її прохання, є кримінально караною згідно з § 216 Кримінального кодексу Німеччини (StGB) – так зване "вбивство на вимогу". Це означає, що навіть якщо особа явно бажає смерті, ніхто не має права активно спричиняти її. Воля пацієнта не змінює кримінального характеру діяння.
Однак існують й інші дозволені форми:
- Пасивна евтаназія: Це припинення заходів з підтримання життя. Вона дозволена, якщо немає показань для подальшого лікування і це відповідає висловленій волі пацієнта (§ 1901a BGB; BGH 2010).
- Непряма евтаназія: Передбачає, наприклад, введення знеболюючих засобів, при цьому можливе скорочення життя розглядається як небажаний побічний ефект. Проте головна мета – полегшення страждань. Ця форма не є кримінально караною, якщо вона відповідає волі пацієнта.
- Допомога у самогубстві (асистований суїцид): Згідно з рішенням Федерального конституційного суду від 2020 року, не є кримінально караною, якщо особа, яка здійснює самогубство, є дієздатною та повністю відповідально виконує останню дію самостійно. Проте придбання смертельних наркотичних засобів не дозволяється.
У паліативній допомозі для полегшення болю використовуються опіоїди. У Швейцарії для допомоги у самогубстві застосовується препарат натрію пентобарбітал. У Німеччині придбання таких речовин наразі не дозволяється, оскільки діюча речовина підпадає під дію законодавства про наркотичні засоби, і не існує зареєстрованого готового лікарського засобу.
Люди, які страждають від депресії або мають суїцидальні думки, можуть отримати негайну допомогу, звернувшись на безкоштовні гарячі лінії підтримки.
