Декількома словами
Новина описує феномен «гендерного розчарування», коли батьки розчаровуються, якщо стать їхньої дитини не збігається з очікуваннями, частіше за все при народженні хлопчика замість бажаної дівчинки. Розглядаються причини цього почуття, його тимчасовий характер та важливість відкидати гендерні стереотипи.
Феномен, відомий як «гендерне розчарування», описує ситуацію, коли стать народженої дитини не відповідає очікуванням батьків, викликаючи у них почуття розчарування. Нерідко майбутні мами й тати таємно чи явно мріють про народження доньки.
Ця перевага може бути пов'язана з уявленням про дівчаток як більш спокійних, чуйних і легших у догляді дітей порівняно з хлопчиками.
Дослідження, проведене Варшавським університетом, виявило цікаву закономірність: сім'ї, де першою дитиною народилася дівчинка, частіше зупиняються на одній дитині. Тоді як батьки, у яких первісток — хлопчик, нерідко прагнуть народити ще й дівчинку, що може призводити до появи кількох синів, якщо омріяна донька так і не народжується.
Коли очікування не виправдовуються і народжується дитина не тієї статі, на яку сподівалися, деякі батьки відчувають сильне розчарування.
Це і є «гендерне розчарування». Важливо розуміти, що відчувати такі почуття нормально і допустимо.
Перевага дівчаткам також може бути зумовлена змінами в суспільстві. Традиційна концепція «спадкоємця» сьогодні менш актуальна. Дівчатка, натомість, часто асоціюються з чутливістю та простотою у вихованні на ранніх етапах. Багато пар хочуть мати дітей різної статі для «балансу» в сім'ї.
Юлія Дітцер, кандидат наук у галузі клінічної дитячої та підліткової психології, зазначає, що в більшості випадків розчарування минає протягом кількох днів або тижнів після народження, у міру того як між батьками та дитиною встановлюється міцний емоційний зв'язок.
«Можливо, ви будете трохи сумувати, але це не завадить встановленню глибокої прив'язаності до дитини», — говорить вона. Якщо ж почуття розчарування зберігається довго, не соромтеся звернутися за підтримкою до фахівців, наприклад, до психолога чи консультанта.
Важливо критично ставитися до поширених гендерних стереотипів. Чи справді всі дівчатка тихі й люблять ляльок, а всі хлопчики тільки шумлять і б'ються? Кожна дитина унікальна, має свої інтереси, таланти та індивідуальність.
