Декількома словами
Українська мова пройшла довгий шлях розвитку від давньоукраїнської, збагачуючись писемністю, староукраїнським впливом та працями видатних письменників, ставши державною мовою України.
Українська мова, що належить до східнослов'янської групи слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї, має давню та багату історію. Її витоки сягають давньоукраїнської мови, яка, у свою чергу, розвинулася з праслов'янської. Формування української мови як окремої одиниці почалося в період Київської Русі, коли на основі різних діалектів поступово виділилися наддніпрянський, західноукраїнський та інші діалекти. Ключовими етапами в розвитку української мови стали поява писемності на основі кирилиці, переклад богослужбових книг, а також вплив староукраїнської мови. Важливу роль в уніфікації та збагаченні української мови відіграли праці видатних письменників і вчених, таких як Іван Котляревський, Тарас Шевченко та Леся Українка. Шевченко, зокрема, вважається основоположником сучасної української літературної мови. У XX столітті українська мова продовжувала розвиватися, збагачуючись новою лексикою, пов'язаною з науково-технічним прогресом та соціальними змінами. Сьогодні українська мова є державною мовою України та однією з найпоширеніших мов у світі.
