Марафон та онкологія: чи загрожує екстремальний біг раком кишківника?

Марафон та онкологія: чи загрожує екстремальний біг раком кишківника?

Декількома словами

Нове дослідження доктора Тімоті Кеннона показало, що марафонці та ультрамарафонці можуть мати підвищений ризик розвитку поліпів та аденом, які є передвісниками колоректального раку. Це відкриття викликає занепокоєння, особливо на тлі зростання захворюваності на рак товстої кишки серед молодих, на вигляд здорових людей.


Довгий час їх вважали втіленням фітнесу – молодими, стрункими, повними енергії. Але для багатьох бігунів-екстремалів шокуючим діагнозом став прогресуючий рак товстої кишки. Нещодавнє дослідження виявило тривожну тенденцію: спортсмени, які регулярно долають ультрамарафони або десятки напівмарафонів на рік, можуть мати підвищений ризик розвитку цього онкологічного захворювання.

Онколог з Вірджинії, доктор Тімоті Кеннон, був спантеличений, коли до нього почали звертатися пацієнти, які займаються екстремальним бігом, з уже розвиненим раком товстої кишки. Найстаршому з них було лише 40 років, і жоден не мав відомих факторів ризику. Це спонукало доктора Кеннона поставити собі питання: чи може екстремальний спорт підвищувати ризик виникнення раку кишківника?

Щоб відповісти на це питання, він ініціював дослідження за участю 100 марафонців та ультрамарафонців віком від 35 до 50 років. Результати виявилися лякаючими: майже у половини учасників були виявлені поліпи, а у 15 відсотків – небезпечні аденоми, які вважаються передраковими утвореннями та можуть перерости в рак. Цей показник значно перевищує середні дані для загального населення, де серед людей до 50 років частка таких утворень становить лише 4,5-6 відсотків.

Лаура Лінвілл (47 років), марафонка, яка брала участь у дослідженні, була шокована, коли у неї виявили сім поліпів. "Я була здивована – адже заведено вважати, що біг виключно корисний для здоров'я", – сказала вона. – "Зазвичай біг пов'язують із покращенням фізичної форми, зниженням стресу та багатьма іншими позитивними аспектами – ніколи не чуєш, що це може бути шкідливо". Проте, вона не збирається кидати біг, але тепер регулярно проходить медичні обстеження.

Це дослідження доповнює загальну картину зростаючого занепокоєння щодо збільшення кількості випадків раку товстої кишки серед людей молодше 50 років. У США у 2021 році через цю тенденцію вік для скринінгу було знижено з 50 до 45 років. Особливо загадковим є той факт, що захворювання часто вражає молодих, здавалося б, здорових людей, хоча традиційними факторами ризику вважалися малорухливий спосіб життя та ожиріння, що робить спостереження доктора Кеннона ще більш дивними.

Доктор Кеннон, який сам пробіг Нью-Йоркський марафон у 2010 році, наголошує, що не варто давати людям привід відмовлятися від спорту. "Але виходячи з того, що я бачив, я вважаю, що екстремальні фізичні навантаження можуть збільшити ризик", – зазначив він. Експерти називають ці результати "сигналом", який вимагає подальших наукових досліджень.

Серед можливих пояснень – схильність бігунів ігнорувати симптоми, такі як кров у калі або діарея, які часто списуються на нешкідливий "пронос бігуна". Одна з теорій припускає, що хронічне запалення в організмі, викликане екстремальними навантаженнями, може пошкоджувати клітини та сприяти розвитку раку. Однак переконливих доказів поки немає.

Тому експерти не закликають відмовлятися від бігу, але підкреслюють, наскільки важливо прислухатися до свого тіла. Медики радять: ніколи не ігноруйте такі симптоми, як кров у калі.

Трагічна історія Джоша Водлінгтона, географа та ультрамарафонця, ілюструє цю проблему. Одного разу він пробіг сім марафонів за сім днів. Часто у нього був кривавий стілець, але він вважав це наслідком бігу. У 2018 році, коли йому було трохи за 30, був поставлений діагноз: рак товстої кишки. У 2021 році він помер у віці 41 року.

Його вдова згадує: "Озираючись назад, ми зрозуміли, як багато речей ми ігнорували. Але люди часто ігнорують тривожні ознаки, думаючи, що вони роблять усе правильно".

Про автора

Марія - журналістка, що спеціалізується на культурних подіях та мистецтві. Її статті відзначаються вишуканим стилем, глибоким розумінням художніх процесів та вмінням зацікавити читачів різного віку. Вона часто бере інтерв'ю у відомих митців, режисерів та акторів, розкриваючи їх творчі задуми та особисті історії.