Декількома словами
13-річний Леандер живе у звукоізольованій кабіні, повністю ізольований від зовнішнього світу. Через рідкісне захворювання будь-який гучний звук завдає йому нестерпного болю.
Порожня кімната, без вікон і денного світла, — це дім для 13-річного Леандера Холлманна. Тут стоять лише вузьке ліжко, стілець-туалет і лавка для їжі та пиття. Для хлопця це не експеримент, а сувора необхідність. Він живе у звукоізольованій кабіні, що дозволяє зробити біль, яку спричиняє шум, більш терпимою.
Леандер страждає від рідкісного та важкого захворювання: будь-який звук, що голосніший за шепіт, викликає у нього сильний біль. Тому його єдиним прихистком стала ця спеціально обладнана кімната. У звукоізольованій кабіні він проводить майже весь свій час, відрізаний від зовнішнього світу та звичних звуків, які для більшості людей є нормою, але для нього перетворюються на тортури.
Це життя в ізоляції — вимушений захід, який допомагає Леандеру справлятися з хворобою. Його історія підкреслює складнощі, з якими стикаються діти з рідкісними захворюваннями, що вимагають таких незвичайних умов існування.
