Декількома словами
Матеріал висвітлює серйозні небезпеки, з якими стикаються діти в інтернеті, зокрема суїцидальні чати та кібергрумінг, на тлі нещодавніх резонансних випадків. Надаються поради експертів та поліції щодо ефективного захисту підлітків у цифровому світі.
Сучасні діти та підлітки активно користуються інтернетом, маючи доступ до величезного обсягу інформації та спілкування. Однак, на жаль, онлайн-простір приховує і серйозні загрози, такі як групи, що схиляють до самогубства, або злочинці, які полюють на молодь.
Нещодавні резонансні випадки вкотре актуалізували життєво важливе питання для мільйонів батьків: як убезпечити свою дитину від поширених в мережі загроз, включаючи підбурювання до суїциду та сексуальне насильство?
Факти, що їх оприлюднюють правоохоронні органи під час розслідувань, часто жахають. Відомо, що зловмисники можуть роками цілеспрямовано шукати дітей та підлітків в інтернеті – передусім, на форумах та у спільнотах, де молоді люди обговорюють свої думки про самогубство або психологічні проблеми. Мета – втягнути їх у злочинні дії, схилити до суїциду, примусити до сексуальних дій або самопошкодження.
Для цього використовуються різноманітні онлайн-платформи: месенджери на кшталт Telegram, ігрові та комунікаційні майданчики на зразок Discord, а також популярні соціальні мережі, такі як Instagram та Snapchat. Особливу небезпеку становлять закриті форуми та чати, присвячені темам суїциду чи іншим деструктивним ідеям. Ці сегменти інтернету часто важкодоступні для розуміння та контролю з боку батьків, а посилання на них поширюються через інші форуми чи соцмережі.
Згідно з повідомленнями, деякі з найбільших подібних спільнот пов'язують із багатьма випадками загибелі молодих людей. Наприклад, за даними закордонних звітів, одна з таких спільнот, заблокована в низці країн, могла бути пов'язана із загибеллю щонайменше 50 осіб.
**Методи злочинців: кібергрумінг**
Найчастіше злочинці застосовують так званий «кібергрумінг» – процес поступового входження в довіру до дитини або підлітка з метою сексуальної експлуатації. Зловмисники користуються наївністю та недосвідченістю жертв.
Типова схема включає кілька етапів: вибір жертви, встановлення контакту та довірчих стосунків, оцінка ризиків, створення відчуття ексклюзивності та особливого зв'язку, і, зрештою, схиляння до небажаних дій. Злочинці можуть видавати себе за однолітків, хоча насправді це найчастіше дорослі чоловіки. Масштаб проблеми настільки великий, що скласти єдиний портрет зловмисника стає вкрай складно.
Початок контакту часто відбувається на ігрових платформах або в загальних інтернет-спільнотах, потім спілкування швидко переходить у приватні повідомлення в месенджерах (наприклад, WhatsApp) і стає дуже інтенсивним.
**Контроль та статистика**
Правоохоронні органи використовують спеціалізовані методи для моніторингу інтернету та виявлення протиправного контенту, включаючи заклики до насильства, ненависті або сексуальної експлуатації дітей. Підозрілі матеріали автоматично потрапляють до систем обробки для подальшої перевірки.
Кількість суїцидів серед дітей та підлітків є відносно невеликою порівняно з іншими віковими групами, але кожен випадок – це трагедія. Статистика показує, що основна група ризику – підлітки старше 15 років. При цьому кількість дітей та підлітків, які потребують психологічної підтримки або вже отримують її, значно зросла за останні роки.
На думку відомого нейробіолога та психіатра професора Манфреда Шпітцера, суспільство має серйозніше ставитись до захисту дітей від онлайн-загроз. Батьки зобов'язані контролювати, як і з якою метою їхні діти використовують смартфони та комп'ютери. Політика також має створювати необхідні умови, наприклад, встановлюючи мінімальний вік для використання смартфонів (пропонується від 14 років) та соціальних мереж (від 16 років).
**Як батькам захистити своїх дітей?**
Експерти поліції та психологи дають наступні рекомендації:
- Заохочуйте дитину не погоджуватися на вчинення підозрілих чи небезпечних дій в інтернеті та звертатися за допомогою, якщо щось викликає занепокоєння.
- Використовуйте функції батьківського контролю та безпечного пошуку в інтернеті (наприклад, SafeSearch від Google), а також спеціалізовані програми для захисту дітей від небажаного контенту.
- Обговоріть з дитиною правило спілкуватися лише з тими людьми, яких вона знає особисто в реальному житті. Коло онлайн-знайомих, яким дитина розкриває особисту інформацію, має обмежуватися реальними друзями.
- Регулярно та відкрито говоріть з дитиною про небезпеки в інтернеті, запитуйте про її спілкування в чатах та про співрозмовників.
- Звертайте увагу на поведінку дитини. Якщо вона раптом починає проводити весь вільний час за комп'ютером чи смартфоном, стає замкнутою, це може бути тривожним сигналом. Відкрито поговоріть з нею про це.
- Негайно звертайтеся до поліції, якщо у вас з'явилися підозри, що дитина в небезпеці. Не соромтеся взяти у дитини телефон, щоб зрозуміти, що відбувається, та обговорити ситуацію.
Якщо ви або хтось із ваших знайомих стикається з депресією чи суїцидальними думками, вкрай важливо не залишатися наодинці з проблемою. Зверніться за професійною допомогою. Існують гарячі лінії психологічної підтримки, де можна цілодобово отримати кваліфіковану допомогу.
