Декількома словами
Вчені з'ясували, що люди, які пізно лягають спати ("сови"), частіше стикаються з ризиком деменції. Це пов'язано не з режимом сну напряму, а зі шкідливими звичками, які більш поширені у цього типу людей у вечірній час.
Гронінген, Нідерланди – Новий погляд на зв'язок між нашим хронотипом і довгостроковим здоров'ям мозку представили вчені з Нідерландів. Згідно з їхнім недавнім дослідженням, люди, чий режим дня відповідає типу «сови» (тобто ті, хто лягає спати пізно і вважає за краще прокидатися пізніше), можуть стикатися з вищим ризиком розвитку деменції та інших когнітивних порушень порівняно з «жайворонками».
Результати дослідження вказують, що вечірній хронотип асоціюється не тільки з підвищеним ризиком старечого недоумства, але й зі швидшим зниженням когнітивних функцій з віком, а в деяких випадках — навіть з підвищеним ризиком передчасної смерті. Важливо зазначити, що самі по собі пізні години сну не є прямою причиною. Дослідження припускає, що ключові фактори ризику пов'язані зі способом життя, який часто ведуть «сови».
Вчені виявили, що у людей, які працюють або активно проводять вечори, когнітивні здібності можуть погіршуватися швидше. Основні причини криються в нездорових звичках, які частіше виявляються ввечері: куріння, вживання алкоголю та недостатня фізична активність. Ці фактори негативно впливають на здоров'я мозку.
Докторка Ана Венцлер, дослідниця деменції, зазначила: «Люди з вечірнім хронотипом частіше курять, вживають алкоголь і менш активні фізично. За нашими даними, лише куріння та вживання алкоголю пояснюють до 25% ризику когнітивного зниження. Хороша новина в тому, що цей ризик можна частково зменшити, змінивши свою поведінку та спосіб життя».
Цікаво, що цей ефект був більш виражений серед високоосвічених людей. На думку докторки Венцлер, це може бути пов'язано з робочим графіком, який змушує таких людей рано вставати, попри їхній природний вечірній хронотип, що призводить до хронічного недосипання. Нестача сну не дає мозку повноцінно відпочити та відновитися.
За статистикою, близько 40% населення світу належать до «жайворонків», 30% – до «сов», а решта мають проміжний хронотип.
