Постійний страх: як з ним боротися? Пояснення експерта

Постійний страх: як з ним боротися? Пояснення експерта

Декількома словами

Матеріал досліджує проблему постійного відчуття страху та тривоги, що турбує багатьох людей. Доктор Вольфганг Крюгер, відомий психолог, пояснює різницю між природним страхом і тривожним розладом, а також надає практичні рекомендації щодо управління цими станами у сучасному суспільстві.


Багато людей не можуть позбутися відчуття, що за кожним кутом може ховатися небезпека. Це може бути всеохоплююче занепокоєння, яке змушує думати про численні гіпотетичні загрози.

«Я постійно турбуюся: про те, що завтра можу опинитися без засобів до існування на лавці в парку; про те, що дивна родимка на тілі може виявитися злоякісною, попри запевнення дерматолога. Я хвилююся про шлюб своїх батьків, про поганий настрій колег, про наступний прийом їжі. Нещодавно я був майже в істериці, бо не міг згадати слово для катання на лижах по воді», – так описують свої почуття багато хто.

Як пояснює відомий психолог доктор Вольфганг Крюгер: «Передусім ті, хто живе у сфері фантазій і занадто мало діє, легко губляться в питанні: 'А як би це було?'».

Небезпека надмірних роздумів: коли занепокоєння стає хворобою

Постійне обдумування та надмірне занепокоєння можуть призвести до серйозних проблем зі здоров'ям. За даними ВООЗ, у 2019 році 301 мільйон людей у всьому світі страждав від тривожних розладів, що робить їх одними з найпоширеніших психічних захворювань.

Однак важливо розуміти: не кожна тривога є розладом. «Природний страх – це попереджувальний сигнал, який має звертати нашу увагу на небезпеки. При тривожному розладі людина перестає розпізнавати цей сигнал і постійно відчуває страх, який заважає їй жити повноцінним життям», – наголошує доктор Крюгер.

Природний страх, по суті, є благом. Величезна кількість нервових клітин у нашому мозку, які відповідають за пильність, допомагає нам знаходити рішення. Це спадщина наших давніх предків: якби вони не були пильними, вони б не вижили.

Наш мозок складається приблизно з 86 мільярдів нейронів, значна частина яких відповідає за оцінку небезпек – це свого роду еволюційна система раннього сповіщення.

Каталізатори страху в сучасному світі

На жаль, сучасна людина стала настільки вправною у створенні занепокоєння, що не завжди знає, як зупинитися. У світі, де новинні стрічки оновлюються щосекунди, не дивно, що люди постійно перебувають у стані невизначеності та занепокоєння.

«Особливо сильно ми стали боятися хвороб, тому що надмірна кількість, здавалося б, глибокої інформації може дуже сильно дезорієнтувати», – зазначає експерт. Навіть якщо в нашому безпосередньому оточенні немає нічого по-справжньому небезпечного, ми часто відчуваємо, що щось погане може статися в будь-який момент.

Як повернути ясність мислення? Поради психолога

Доктор Крюгер пропонує просте, але ефективне рішення: «Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати. Замість того щоб уникати болю, невизначеності та горя, ми повинні приймати їх, дозволяти їм бути та прагнути їх подолати. Вони є фундаментальною частиною того, що означає бути людиною».

Про експерта:

Доктор Вольфганг Крюгер (77 років) – відомий глибинний психолог та автор науково-популярних книг. Після 40 років роботи в системі обов'язкового медичного страхування він веде приватну практику в Берліні, консультуючи клієнтів з питань кохання, партнерства та особистого благополуччя.

Про автора

Христина - журналістка, що спеціалізується на висвітленні питань історії та культури України. Її статті відзначаються глибоким дослідженням історичних подій, аналізом культурних явищ та популяризацією української спадщини. Вона часто пише про маловідомі сторінки історії України, розкриваючи їх для широкого загалу.