Декількома словами
Забудькуватість може бути як нормою, так і ознакою серйозних проблем, включно з деменцією. Невролог пояснює, які симптоми мають насторожити, що впливає на пам'ять і як її тренувати.
Усі ми іноді забуваємо, куди поклали ключі, ім'я знайомого чи де залишили телефон. Такі моменти можуть викликати тривогу: а що, якщо це не просто звичайна забудькуватість, а початок чогось серйознішого, наприклад, деменції?
За словами професора Крістофа Кляйншнітца, директора неврологічного відділення Університетської клініки Ессена, забудькуватість — це абсолютно нормальний фізіологічний процес. Наш мозок, який можна порівняти з жорстким диском тіла, постійно перерозподіляє простір для зберігання інформації.
«Без здатності забувати ми не могли б засвоювати нову інформацію. Мозок дуже пластичний: між нервовими клітинами постійно утворюються нові зв'язки, що слугують основою для запам'ятовування. Інші зв'язки зникають – це і є основа забування», — пояснює невролог.
Наш мозок обробляє тисячі стимулів за секунду, але лише малу частину ми усвідомлюємо. Не дивно, що він не може запам'ятати все.
Скільки забудькуватості вважається нормою?
Короткі провали в пам'яті у повсякденному житті, на кшталт спроб згадати ім'я людини чи куди ви щойно поклали річ, як правило, абсолютно нешкідливі. Експерт зазначає, що така «побутова забудькуватість» пов'язана з тим, що мозок використовує кілька типів пам'яті: ультракороткочасну, короткочасну та довготривалу.
Короткочасна пам'ять постійно приймає нову інформацію, яка «зазвичай стирається одразу ж, оскільки не є релевантною. Лише небагато переходить у довготривалу пам'ять». Навіть довготривала пам'ять видаляє інформацію, якщо до неї не звертаються регулярно.
Останнім часом багато хто суб'єктивно відзначає у себе проблеми із запам'ятовуванням імен. Чи може це бути пов'язано з COVID-19? На ранніх етапах пандемії вірус підозрювали у здатності викликати порушення концентрації та підбору слів. «Важкі форми коронавірусної інфекції дійсно зачіпали нервову систему у деяких пацієнтів. Однак з появою варіанта Омікрон захворювання частіше за все проходить у легкій формі. Тому значних довгострокових ушкоджень мозку побоюватися не варто», — каже професор Кляйншнітц.
Забудькуватість не завжди означає деменцію
Однак, якщо ви часто відчуваєте труднощі з підбором слів, зовсім безтурботним бути не варто. «Те, що ми називаємо побутовою забудькуватістю, не виключає можливості наявності неврологічного захворювання», — попереджає фахівець. Тривожними дзвіночками є частота забудькуватості (щодня), її контекст (ви забули ім'я малознайомого актора чи свого найкращого друга?) та ступінь впливу на повсякденне життя (чи призводить забудькуватість до конфліктів або труднощів?).
За цими симптомами не обов'язково криється деменція, яка для багатьох є лякаючим діагнозом. «Забудькуватість можуть викликати також непомічені епілептичні напади, пухлини головного мозку, вірусні або автоімунні енцефаліти, а також рідкісне захворювання Кройцфельда-Якоба», — перераховує професор Кляйншнітц.
Одним з основних факторів повсякденної забудькуватості є стрес. «Він викликає вироблення певних гормонів, таких як кортизол та адреналін, які можуть негативно впливати на здатність запам'ятовувати», — пояснює невролог. Дефіцит сну, депресія, нестача вітамінів (особливо B12 та D), проблеми зі щитоподібною залозою, прийом деяких ліків та зловживання алкоголем також можуть посилювати забудькуватість.
Коли забудькуватість вказує на деменцію?
Деменція — це збірний термін для групи захворювань мозку, при яких відбувається дегенерація або відмирання нервових клітин. Хвороба Альцгеймера — найвідоміша форма деменції.
Забудькуватість — не єдина ознака деменції. На захворювання можуть вказувати також проблеми з орієнтацією у просторі, порушення мовлення, зміни особистості та перепади настрою. Професор Кляйншнітц радить пройти обстеження на деменцію, «якщо забудькуватість стала помітна оточуючим, наприклад, членам сім'ї, якщо вона проявляється у дуже звичній обстановці та добре знайомих ситуаціях, а також якщо вона починає заважати повсякденному життю, роботі чи особистим справам».
Молодим людям до 50 років, які стали частіше помічати за собою підвищену забудькуватість, варто обов'язково проконсультуватися з лікарем. «Пік можливостей та пластичності мозку припадає приблизно на 25 років. Будь-яке помітне посилення забудькуватості у людей молодше 50 років потребує медичного обстеження. Деменція ж зазвичай починає розвиватися після 60-65 років», — підкреслює експерт.
Що допомагає подолати забудькуватість?
Ризик розвитку деменції підвищують вік, серцево-судинні захворювання (гіпертонія, діабет), травми голови, проблеми зі слухом, а також спосіб життя: самотність, недостатня фізична активність, неправильне харчування та низький рівень освіти.
За словами невролога, вкрай важливо докласти всіх зусиль для мінімізації цих факторів ризику. «Дослідження показують, що ризик деменції можна знизити до 45% шляхом корекції способу життя та контролю факторів ризику», — заявляє професор Кляйншнітц.
Контроль над цими ризиками захищає не тільки від деменції, а й загалом від загибелі нервових клітин, запобігаючи, наприклад, інсультам, БАС та зменшуючи звичайну побутову забудькуватість.
Секретна зброя проти забудькуватості — тренування для розуму. «Важливо постійно тренувати та навантажувати мозок, він потребує нової інформації. Інакше нервові клітини та зв'язки деградують, і мозкова активність знижується». Вправи для мозку (головоломки, кросворди, шахи) допоможуть зберегти гостроту розуму до глибокої старості.
