Декількома словами
Дослідження виявило, що найбільш ефективна стратегія для перемоги в "Камінь, ножиці, папір" полягає у повністю випадковій грі та ігноруванні минулих результатів, про що свідчать мозкові скани.
Дослідження показали, що для частіших перемог у популярній грі «Камінь, ножиці, папір» необхідно діяти максимально непередбачувано, не враховуючи попередні ходи.
Вчені з Університету Західного Сіднея провели масштабне дослідження з використанням методу ЕЕГ-гіперсканування. У експерименті взяли участь 62 особи, які в парах зіграли 480 раундів, що загалом склало 14 880 ігор, проведених на комп'ютері.
Результати показали, що найуспішнішими виявлялися ті гравці, які діяли абсолютно випадково, повністю «забуваючи» попередні раунди. Така поведінка відповідає так званій рівновазі Неша, за якої кожна з трьох можливих фігур повинна з'являтися з однаковою частотою.
Проте дані вимірювань мозку виявили цікаву закономірність: ще до здійснення ходу ЕЕГ-активність показувала, яку фігуру гравець обере наступною. Інформація з попереднього раунду мимовільно впливала на поточне рішення.
Особливо примітно, що у тих, хто згодом програвав, активність мозку під час вибору демонструвала сильну залежність від подій попереднього раунду — яку фігуру показали вони самі або їхній суперник. Гравці, які вигравали частіше, просто ігнорували цю попередню інформацію.
Дослідники бачать у цьому чітку модель: прив'язаність до минулого погіршує шанси на перемогу, тоді як «відпускання» веде до виграшу. Проте досягти справжньої непередбачуваності складно, оскільки люди схильні повторювати певні патерни, наприклад, занадто часто вибирати «камінь».
Дослідження, опубліковане в науковому журналі «Social Cognitive and Affective Neuroscience», підкреслює: навіть у такій простій грі, як «Камінь, ножиці, папір», наш мозок видає, як важко нам бути по-справжньому випадковими, хоча саме це є найкращою стратегією для перемоги.
