Декількома словами
Відомий кінолог Катерина Маріот пояснює, що гарчання собаки є важливим попереджувальним сигналом, а не проявом агресії. У статті детально розповідається про три фази поведінки собаки, як правильно реагувати на гарчання і чому покарання за нього може бути небезпечним.
Коли собака гарчить, багато людей одразу відчувають страх. Але що насправді стоїть за цим глибоким бурчанням? Кінолог Катерина Маріот пояснює, чому в такій ситуації в жодному разі не можна панікувати і тим більше карати улюбленця.
Гарчання – це не агресія
Для собак гарчання – це абсолютно нормальний спосіб сказати: «Я цього не хочу». Це не означає, що собака агресивна або збирається нападати. Це скоріше попереджувальний сигнал, яким собака показує, що їй щось неприємно.
Багато людей реагують неправильно і негайно лають собаку. Але це може бути небезпечно.
Розуміння мови тіла собак
Собаки мають чотири стратегії для боротьби зі стресом: гра, завмирання, втеча або боротьба. Цю поведінку можна розділити на три фази, як світлофор: зелену, жовту та червону.
Зелена фаза означає: собака розслаблена. Вона демонструє такі сигнали, як позіхання, моргання або облизування язиком. Ці жести допомагають їй зняти стрес.
Гарчання – це попередження
При збільшенні стресу собака демонструє типові попереджувальні знаки. Вона притискає вуха, відступає назад або починає гарчати. Це жовта фаза, на якій ще є шанс деескалювати ситуацію.
Нерухомий погляд, настовбурчена шерсть або оголені зуби також належать до цієї фази. На цьому етапі собака не є небезпечною, а чітко повідомляє: «Так не можна».
Коли червоніє – стає серйозно
Якщо попередження залишається без уваги, настає червона фаза. При цьому собаки, які перевантажені ситуацією, можуть імпульсивно реагувати, хапаючи або кусаючи. Тоді через відчуття загрози свідомого контролю більше немає, і собака діє інстинктивно, не роздумуючи.
Часто це починається з хапання повітря. Якщо це не допомагає, ситуація може погіршитися, аж до кількох укусів.
Домінування – це міф
Раніше багато хто вважав, що гарчаща собака хоче показати домінування. Ця думка сьогодні вважається застарілою. Гарчання ж насправді є комунікацією, орієнтованою на потреби. Собака не прагне світового панування – вона хоче відстані, спокою або захисту.
Вона таким чином говорить: «Це моя їжа», «Не підходь занадто близько» або «Мені боляче». Отже, гарчання є частиною нормального поведінкового репертуару.
Покарання погіршує проблему
Той, хто карає свою собаку за гарчання, ризикує небезпечною ескалацією. У найгіршому випадку це може призвести до того, що собака надалі кусатиме без попередження. Краще спочатку прийняти таку поведінку. Особливо з великими собаками неправильна реакція може швидко стати ризикованою.
Як слід реагувати
Якщо ваша собака гарчить, залишайтеся спокійними та уважно придивіться: що було причиною? Це була кістка, диван чи інша собака? Чи проявляла вона до цього стресові сигнали, такі як моргання або відвертання?
Відповіді на ці питання допоможуть розпочати цілеспрямоване навчання з професійною підтримкою.
Висновок: гарчання – це нормально
Гарчання – це не загроза, а можливість. Воно показує, що собака ще готова до спілкування. Той, хто прислухається, краще розуміє свою собаку і може запобігти ескалації.
