Декількома словами
Фахівці попереджають про ризики звички ходити в туалет "про всяк випадок". Це може порушити природний зв'язок між сечовим міхуром та мозком, спричиняючи довгострокові проблеми зі здоров'ям.
Майже кожен із нас колись ходив у туалет "про всяк випадок" — перед виходом з дому, перед довгою поїздкою чи важливою зустріччю. Цей, здавалося б, невинний звичай став звичкою для багатьох. Однак експерти в галузі урології почали активно застерігати від так званого "проактивного сечовипускання".
Фахівці пояснюють, що часті, необґрунтовані походи до туалету можуть порушити природний зв'язок між сечовим міхуром та мозком. Наш організм має складну систему зворотного зв'язку: сечовий міхур поступово наповнюється, і коли досягається певний об'єм, він надсилає сигнал у мозок, повідомляючи про необхідність сходити в туалет. Звичка спорожняти сечовий міхур, коли він ще не повний і немає явного позиву, збиває це природне "налаштування".
В результаті такої поведінки мозок перестає правильно розпізнавати сигнали про наповнення сечового міхура, або ж сам сечовий міхур стає більш чутливим і починає надсилати сигнали занадто рано. Це може призвести до розвитку синдрому гіперактивного сечового міхура, частих хибних позивів і, як наслідок, до необхідності постійно шукати туалет, навіть коли в цьому немає гострої потреби.
Лікарі наголошують: важливо прислухатися до свого тіла і ходити в туалет лише тоді, коли ви відчуваєте позив. Існують методи та вправи, які можуть допомогти відновити нормальну функцію сечового міхура та скоригувати звичку проактивного сечовипускання.
