Берлін – У берлінському бункері «Адлон» гості готелю, серед яких було багато знаменитостей, шукали прихистку від бомбардувань Другої світової війни з 1943 по 1945 рік. Сьогодні він повністю затоплений водою. Пожежні водолази вперше наважилися спуститися всередину.

Безпосередньо поруч із готелем «Адлон» та перед Академією мистецтв під Паризькою площею розкинувся бункер завдовжки 42 метри та завширшки 14 метрів. Два поверхи, кожен з 20 кімнатами, з триметровою бетонною стелею та такими ж товстими стінами.

Там, де колись знаходили безпеку зірки Ufa, диригент Герберт фон Караян чи медик професор Фердинанд Зауербрух, тепер проникли ґрунтові води. «Вже тоді тут стояли генератори для відкачування води. Після закінчення війни їх вимкнули», – розповідає історик «Адлону» Ерік Флеммінг (45). Приміщення були розграбовані.

Бункер «Адлон» планують осушити

За ініціативи асоціації «Берлінські підземелля» (Berliner Unterwelten) бункер мають осушити та зробити доступним для громадськості як історично значуще місце. Їх підтримує Фелікс Адлон (56), праправнук засновника готелю.

Райнер Янік (64), член правління та логіст будівництва «Підземель», був у бункері ще 1994 року під час підготовки до нового будівництва готелю: «Тоді вода стояла лише на 80 сантиметрів. Ми плавали там на дитячому гумовому човні».

У четвер водолази берлінської пожежної служби Маттіас Шмідтке (52) та Себастьян Вільдгрубе (43) вирушили на пошуки слідів на глибині восьми метрів.

Через люк каналізаційного колодязя вони потрапили до приміщення площею три квадратні метри, звідки сходи вели до коридору. 25 хвилин вони пірнали у воді температурою 14 градусів. «Спочатку було як в акваріумі. На шляху туди видимість була ще доброю», – каже Маттіас Шмідтке.

35 метрів зигзагоподібного курсу пройшли повз сталеві двері та величезне технічне приміщення з електронікою та великими вентиляційними трубами. Старі таблички все ще висіли на стінах та дверях. Зі стелі звисають сталактити. «Ніби занурення на «Титанік»», – так описує Шмідтке.

Дно було вкрите тонким шаром пилу. Він піднявся через рухи водолазів, тому чоловіки, закріплені страхувальними тросами, на зворотному шляху вже нічого не бачили. Дорогу назад вони могли знайти лише на дотик. Шмідтке: «Приміщення заввишки близько чотирьох метрів повністю затоплені. Це небезпечно. Немає аварійного виходу. Це лише для досвідчених водолазів».

Зразок води наразі аналізується берлінськими водопровідними компаніями. Райнер Янік зазначив: «Щойно ми отримаємо дозвіл, ми хочемо розпочати відкачування».