Декількома словами
Пандемія COVID-19, яка, за даними розвідки, з високою ймовірністю виникла внаслідок лабораторної аварії, завдала величезних економічних та соціальних збитків Німеччині та світу. Крім мільярдних втрат для економіки та системи охорони здоров'я, значні кошти були витрачені державою на подолання кризи. Проблема "довгого COVID" продовжує впливати на продуктивність та спричиняє додаткові витрати.
П'ять років після початку пандемії COVID-19 стає зрозуміло: версія про те, що вірус поширився внаслідок лабораторної аварії, не є фантазією конспірологів. Федеральна розвідувальна служба Німеччини вважає її цілком імовірною. Але які наслідки це має?
Питання провини є не лише політично делікатним. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), пандемія забрала життя семи мільйонів людей у 234 країнах, лише в Німеччині зафіксовано 187 000 смертей від коронавірусу. Крім того, вірус завдав величезної шкоди економіці.
Розвідка Німеччини припускає лабораторну аварію.
За оцінками розвідки, ймовірність лабораторної аварії становить від 80 до 95 відсотків.
Згідно з останніми даними Інституту німецької економіки (IW), економічні втрати від вірусу за перші два роки пандемії склали 290 мільярдів євро. Тільки в другому кварталі 2020 року ВВП впав на 9,2 відсотка — наслідок економічного локдауну, запровадженого тодішнім урядом.
"Довгий COVID" спричиняє втрати виробництва
Продуктивність також знизилася через "довгий COVID": за розрахунками франкфуртського економіста з питань охорони здоров'я Афшина Ганджура, лише у 2021 році німецькі компанії втратили 3,4 мільярда євро через зниження продуктивності хворих працівників. За оцінками, "довгий COVID" спричиняє середні витрати у розмірі 22 200 євро на одного хронічно хворого через втрати виробництва.
Крім того, коронавірус додатково навантажив німецьку систему охорони здоров'я та пенсійну систему на 1,7 мільярда євро (2021 рік), як підрахував Ганджур. Адже 0,4 відсотка працівників із постковідним синдромом у середньостроковій перспективі будуть частково або повністю непрацездатними.
Витрати продовжують зростати, оскільки "довгий COVID" нікуди не подівся. Експерти Лейбніц-Інституту економічних досліджень в Ессені (RWI) оцінюють «непрямі витрати» через втрати виробництва в середньому у 22 200 євро на одного хронічно хворого.
Коронавірус коштував державі 440 мільярдів євро
Пандемія дорого обійшлася і платникам податків. Ще у 2023 році Міністерство фінансів у звіті про витрати на пандемію припустило, що держава мала витратити 439,7 мільярда євро на подолання кризи.
З них 66,2 мільярда євро було виділено компаніям, професійним спортивним клубам та організаторам культурних заходів, щоб запобігти банкрутству. Додатково були виділені кошти на захисне спорядження, вакцинацію та тестування на коронавірус (63,5 мільярда євро).
Також враховано податкові заходи, такі як коронавірусний бонус для медичного персоналу, тимчасово знижений ПДВ та пільги на роботу вдома (27,9 мільярда євро).
Федеральний уряд виплатив субсидії на короткострокову роботу (24,2 мільярда євро) та компенсацію за надання ліжко-місць у лікарнях (18,5 мільярда євро).
Величезні збитки — не лише для Німеччини — можуть бути однією з причин, чому Китай продовжує ухилятися від питання провини. Ще у 2020 році Наукова служба Бундестагу вивчала можливі позови про відшкодування збитків проти Китаю. Результат на той час: занадто багато питань залишаються відкритими.
