
Декількома словами
У Берліні запроваджують 15 березня як день боротьби з ісламофобією, посилаючись на міжнародну ініціативу ООН. Однак ініціатори не уточнили, що саме вважатимуть ісламофобією та які заходи проводитимуться. Існує занепокоєння, що цей день може бути використаний для придушення будь-якої критики ісламу, перетворившись на інструмент цензури, особливо зважаючи на досвід критиків ісламу, яких часто таврують як ісламофобів.
Берлін – 15 березня в Берліні офіційно відзначатимуть як «День дій та пам’яті проти ісламофобії». Про це повідомили лідери фракцій ХДС та СДПН у Палаті представників, Дірк Штеттнер та Раед Салех, у спільній заяві в понеділок. «15 березня стане ще одним днем, який об’єднує Берлін зі світом у боротьбі проти дискримінації, насильства, ненависті та розпалювання ворожнечі», – йдеться у заяві.
«Берлін виступає за різноманітність та згуртованість усіх релігій», – заявив Дірк Штеттнер. «Нашою метою має бути те, щоб усі берлінці (...) могли жити вільно», – додав Раед Салех.
Що саме відбуватиметься в «День дій та пам’яті», обидва політики не уточнили. Вони також не пояснили, де саме в Берліні проявляється «ісламофобія», з якою потрібно боротися, і що саме мається на увазі під цим терміном.
Пам’ятні дні зазвичай пов’язані з конкретною подією. Наприклад, такими днями є 27 січня (звільнення Освенцима у 1945 році), 17 червня (народне повстання в НДР у 1953 році) та 20 липня (замах на Гітлера у 1944 році).
Для ісламофобії, визнаної Штеттнером та Салехом, у Берліні немає конкретного історичного контексту. У 2022 році ООН оголосила 15 березня «Міжнародним днем боротьби з ісламофобією» у відповідь на різанину 2019 року, коли праворадикальний терорист у Крайстчерчі (Нова Зеландія) вбив 51 мусульманина в мечеті.
У Берліні немає терористичного насильства проти мусульман. Час від часу мечеті отримують анонімні погрози, як нещодавно мечеть Єні в Нойкельні 3 березня. Однак це не можна порівняти з реальною небезпекою, якій піддаються, наприклад, євреї. Дня пам’яті проти антисемітизму немає, і Штеттнер та Салех його не планують.
Якщо політики мають намір щороку 15 березня засуджувати ісламофобію, вони повинні пояснити, що саме мається на увазі. Адже часто критика ісламу вже розцінюється як ворожа. Про це добре знає критик ісламу палестинського походження Ахмад Мансур. Він живе в Берліні, сам є мусульманином, прагне реформувати та лібералізувати іслам, і за це отримує стільки погроз смертю, що змушений користуватися послугами охоронців.
А коли єгиптянин Хамед Абдель–Самад хоче провести в Берліні читання своєї книги («Іслам – критична історія»), захід зривають розлючені мусульмани. Він каже, що в Лівані може вільніше говорити про іслам, ніж у Берліні. Також таких реформаторок, як Сейран Атеш, Найла Чіхі, Неджла Келек, Гюнер Балджі та Міна Ахаді, постійно називають ісламофобами.
Того, хто критикує християнство, вважають прогресивним і йому аплодують. Той, хто публічно критикує іслам, швидко отримує тавро ісламофоба або навіть расиста. Існує ризик, що запланований день пам’яті перетвориться на день цензури та заборони на інакомислення.
Автор тексту: Яніна Соколова — Яніна – журналістка, що спеціалізується на висвітленні питань освіти та науки. Її статті відзначаються глибоким аналізом освітніх реформ, наукових досліджень та інновацій. Вона часто бере інтерв’ю у відомих науковців та освітян, розкриваючи їхні ідеї та досягнення.