Декількома словами
На тлі багатомісячної війни з'явилася надія на звільнення ізраїльських заручників, утримуваних ХАМАС, завдяки новому мирному плану, представленому Дональдом Трампом. Хоча Ізраїль призупинив військові дії, відповідь ХАМАС викликала підозри через відсутність згоди на роззброєння.
Вперше з початку найтривалішої війни в історії Ізраїлю з'явилася відчутна надія на її завершення та на звільнення заручників, яких утримує терористична організація ХАМАС з 7 жовтня 2023 року.
Під гаслом «Зараз або ніколи!» десятки тисяч ізраїльтян минулої суботи знову вийшли на вулиці, вимагаючи негайної угоди щодо звільнення заручників та швидкого припинення війни.
Делегація з Ізраїлю та представники ХАМАС вирушили до Каїра, де мають відбутися непрямі переговори за посередництва Єгипту. За словами Дональда Трампа, ізраїльська армія погодилася на лінію відведення військ, що означає тимчасове припинення вогню.
Пізно ввечері в п'ятницю в Ізраїлі поширилася новина: ХАМАС відповів на мирний план. Це миттєво викликало одне запитання: чи справді заручники можуть бути звільнені зараз, і чи є нарешті шанс на мир?
Шанси на звільнення заручників та припинення страждань цивільного населення в Газі ніколи не були такими високими. Тиждень надії розпочався з несподіваної появи Дональда Трампа разом із прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу в Білому домі, де вони представили «План із 20 пунктів».
Цей план передбачає звільнення ізраїльських заручників та нове політичне майбутнє Сектора Гази. Він був узгоджений із ключовими арабськими державами і включав несподіване вибачення Нетаньягу перед Катаром за удари по базах ХАМАС у Досі. Трамп назвав це «історичним шансом» і висунув ХАМАС ультиматум.
В Ізраїлі настав тиждень напруги. З одного боку — надія, що викрадені чоловіки, жінки та діти незабаром повернуться. З іншого — глибока недовіра. Чому ХАМАС, який 7 жовтня здійснив найбільшу різанину євреїв з часів Голокосту, раптом має простягнути руку миру?
В урядових колах Ізраїлю очікували відповіді у форматі «Так, але...» — нібито згодної, але по суті ухильної. Тиск з боку Катару та Єгипту був величезним. Відкрита відмова від плану політично ізолювала б ісламістську організацію. Ізраїльські інсайдери висловили занепокоєння, що ХАМАС спробує затягнути процес звільнення заручників.
Справді, швидко з'ясувалося, що 72-годинний термін, встановлений Трампом для угоди, не буде дотриманий. Представники ХАМАС заявили, що цього часу недостатньо. Крім того, у їхній заяві не було жодної згадки про роззброєння — центральний пункт мирного плану. Згідно з планом Трампа, ХАМАС не повинен відігравати політичної ролі в майбутньому управлінні Сектором Гази, але саме цьому організація прагне запобігти.
З'явилися повідомлення про внутрішні суперечки в керівництві ХАМАС. Зокрема, військове крило відмовляється погоджуватися на умови, які призведуть до роззброєння або розпуску руху. Консенсусу всередині організації не видно.
Незважаючи на сумніви, Ізраїль відреагував на слова Трампа і, за повідомленнями ЗМІ, тимчасово призупинив військову операцію в місті Газа. З офісу Нетаньягу надійшла заява: «З огляду на реакцію ХАМАС, Ізраїль готується до негайної реалізації першої фази плану Трампа щодо звільнення всіх заручників». Це стало сигналом готовності Ізраїлю до угоди.
У Каїрі розпочалися прямі переговори між ізраїльськими, американськими та єгипетськими посередниками. До Єгипту прибули спецпосланець Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер, його зять і радник. Вони мають усунути останні дипломатичні перешкоди. В Єрусалимі обережно говорять про шанс на реальний поворотний момент. Однак за лаштунками зрозуміло: лише якщо ХАМАС цього разу дотримається слова і справді звільнить заручників, це може стати початком нової глави на Близькому Сході.
Дональд Трамп, у свою чергу, похвалив Ізраїль за призупинення атак і закликав ХАМАС діяти швидко, інакше всі пропозиції будуть зняті з розгляду. «Я не терпітиму жодних затримок», — наголосив він.
Близькосхідний конфлікт стоїть на роздоріжжі між надією та недовірою. Поки що неясно, чи стане цей «План Трампа» чимось більшим, ніж просто гучним заголовком. Але в ці дні багато хто в Ізраїлі відчуває те, чого не відчував давно: тихе почуття надії, що неможливе все ж таки може статися.
