Декількома словами
Коаліція ХДС/СДПН у Берліні ухвалила низку рішень, спрямованих на посилення безпеки через розширення повноважень поліції, але одночасно запровадила економічні заходи, які представники бізнесу називають шкідливими. Ці кроки є результатом політичного компромісу між партнерами по коаліції та викликали різку критику з боку підприємців.
Керівна коаліція християнських демократів (ХДС) та соціал-демократів (СДПН) у Палаті депутатів Берліна ухвалила минулими вихідними низку важливих рішень для міста. Ці кроки, як і давньоримський бог Янус, мають два обличчя: одне виглядає приязним, інше – непривітним.
Приязне обличчя повернуте до поліції, а непривітне – до економіки.
Згідно зі змінами до Загального закону про безпеку та порядок (ASOG), поліція отримує значно більше повноважень. У випадках тяжких злочинів дозволяється дешифрувати зашифровану комунікацію (месенджери), небезпечні місця будуть під відеонаглядом, а відеозаписи з автобусів та поїздів зберігатимуться 72 години (замість попередніх 48).
Поліцейським тепер дозволено застосовувати зброю на ураження проти нападників за певних умов («фінальний рятувальний постріл»). Чоловіки, винні у домашньому насильстві проти жінок, можуть отримати електронний браслет та заборону на наближення до спільного житла на строк до 28 днів.
Ці заходи спрямовані на підвищення безпеки в місті, і їх можна вітати як правильні та своєчасні кроки.
Зовсім інша ситуація спостерігається в економічній політиці. Тут коаліція демонструє недобре обличчя трьома своїми далекосяжними рішеннями.
По-перше, мінімальна заробітна плата для компаній у Берліні, які хочуть отримати державне замовлення, має бути щонайменше на 1,50 євро вищою за суму, встановлену незалежною комісією з мінімальної оплати праці на федеральному рівні.
По-друге, берлінські компанії будуть змушені сплачувати додатковий збір, якщо вони не пропонують стільки місць для професійного навчання, скільки вимагає політика. Цей примусовий збір покликаний підтримати ті підприємства, які забезпечують достатнє навчання відповідно до політичних настанов.
По-третє, ХДС і СДПН мають намір ухвалити «Рамковий закон про соціалізацію». Цей закон має визначити, в яких випадках Сенат Берліна може експропріювати підприємство або встановлювати ціни на його продукцію. Таке втручання планується, наприклад, якщо компанія недостатньо інвестує відповідно до політичних цілей або не прагне до «кліматичної нейтральності».
Протест з боку бізнесу не забарився. «Економіка Берліна вже три роки перебуває у стані спаду, будь-які додаткові обтяження – це отрута», – заявив президент Торгово-промислової палати (IHK) Себастьян Штіцель. А Александр Ширп, виконавчий директор Спілки підприємств Берліна та Бранденбурга (UVB), зажадав «стриманості з боку держави та менше бюрократії» замість нових втручань та дирижизму.
Ухвалені коаліцією рішення є результатом компромісу: ХДС прагнула покращити безпеку міста, і за це активно виступали, зокрема, лідер фракції Дірк Штетнер та Буркард Дреггер. СДПН як компенсацію наполягла на ухваленні рішень, які бізнес сприймає як ворожі.
Це давня проблема соціал-демократів – не замислюватися про те, звідки беруться гроші, які вони витрачають. Той, хто послаблює підприємства, пиляє гілку, на якій ми всі сидимо з точки зору податкових надходжень. Той, хто навіть погрожує їм експропріацією, ризикує вигнати їх з міста. Зверхньо, самовдоволено і сліпо соціал-демократи приймають саме цей ризик.
