Декількома словами
Китай провів грандіозний військовий парад у Пекіні, на якому були присутні Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Кім Чен Ин. Були продемонстровані новітні озброєння, а також обговорювалися геополітичні альянси та підтримка Росії у війні проти України.
Пекін став місцем проведення масштабного військового параду, який Китай організував на відзначення 80-ї річниці закінчення Другої світової війни. Голова КНР Сі Цзіньпін приймав двох своїх ключових союзників – президента Росії Володимира Путіна та лідера Північної Кореї Кім Чен Ина. Загалом, честь Китаю віддали очільники ще 24 держав, що підкреслює зростаючий глобальний вплив країни.
Парад, що відбувся 3 вересня 2025 року, став вражаючою демонстрацією військової могутності Китаю. Десятки тисяч солдатів марширували урочистим кроком, а на огляд були представлені новітні види озброєнь, включаючи сучасні гіперзвукові ракети, здатні досягти території Сполучених Штатів. Також було продемонстровано нові системи протикорабельних ракет YJ-20 ("Удар орла"), балістичні та гіперзвукові ракети, безпілотні підводні дрони та інші передові розробки у сфері електронної боротьби та енергетичної зброї.
Виступаючи на параді, Сі Цзіньпін заявив про "велике відродження китайської нації" та незламну силу китайського народу. Він також звернувся до світової спільноти із заявою: "Людство сьогодні стоїть перед вибором між миром або війною, діалогом або конфронтацією", підкреслюючи готовність Китаю захищати свої інтереси. Голова КНР підтвердив свою мету – створення "армії світового класу", здатної "вести та вигравати війни".
Ця демонстрація сили, на думку експертів, є також чітким сигналом для Тайваню та потенційних опонентів у регіоні. У разі військового конфлікту навколо Тайваню, представлені крилаті, балістичні та гіперзвукові ракети можуть стати вирішальним фактором у протистоянні з ВМС США.
Експертка з Китаю Мей-Брітт Штумбаум з Інституту SPEAR зазначає, що парад продемонстрував "лояльність збройних сил Сі Цзіньпіну та прогрес у таких нових галузях, як безпілотні системи, електронна війна та енергетична зброя". Вона також підкреслила, що Китай постачає Росії всі компоненти для виробництва озброєнь, за винятком самих летальних систем, що є критично важливим для підтримки поточних обсягів російського ВПК та його операцій в Україні. Аналогічно, Північна Корея постачає Росії боєприпаси та війська, отримуючи у відповідь, як і Китай, російські технології для підводних човнів.
Парад розцінюється як престижна подія для Сі Цзіньпіна, що демонструє світу, що Китай став світовою державою, готовою до конфліктів. На думку китаєзнавця Адріана Гайгеса, ця подія має "величезне значення" як для Китаю, так і для самого Сі Цзіньпіна. Гайгес бачить у спільному виступі трьох лідерів "високий символізм для їхнього спільного фронту проти свободи" та підтвердження тісного військового зв'язку між Китаєм, Росією та Північною Кореєю.
Водночас, як зазначає Гайгес, Сі Цзіньпін, позиціонуючи себе як потенційного миротворця для Заходу, продовжує фінансувати військові дії Росії, активно купуючи російський газ, що свідчить про його "подвійне обличчя".
Колишній президент США Дональд Трамп привітав Китай та Сі Цзіньпіна зі святкуванням у соціальній мережі, але не оминув нагоди нагадати про роль американських солдатів у здобутті Китаєм свободи, висловивши надію, що їхні жертви будуть гідно вшановані. Наприкінці свого повідомлення Трамп саркастично звернувся до "тріо диктаторів": "Передайте мої найщиріші вітання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, поки ви змовляєтеся проти Сполучених Штатів Америки". Він також висловив відсутність занепокоєння щодо військової потужності Китаю, заявивши, що США мають "безумовно, найсильнішу армію у світі" і Китай "ніколи не використовуватиме свої збройні сили проти нас".
Присутність на параді прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, єдиного представника країни-члена НАТО та ЄС, викликала гостру критику. Мей-Брітт Штумбаум назвала це "символічним виграшем" для Сі Цзіньпіна в період складних відносин між Євросоюзом та Китаєм.
