Президент Венесуели Ніколас Мадуро значно посилив свої заходи безпеки, що включають часту зміну місць сну та мобільних телефонів, а також збільшення кількості кубинських охоронців. Ці кроки були зроблені на тлі зростаючого тиску з боку Сполучених Штатів.

За інформацією інсайдерів, близьких до венесуельського режиму, у внутрішньому колі автократа панує «атмосфера напруженості та занепокоєння». Мадуро побоюється можливого «точкового удару» або нападу спеціальних підрозділів. Адміністрація Трампа звинувачує Мадуро у керівництві «наркотерористичним» картелем і посилює тиск на Венесуелу з метою припинення його правління.

Зусилля США включають розгортання значної частини боєздатних військових кораблів біля узбережжя Венесуели та попередження авіакомпаній про небезпеку польотів над країною. Кульмінацією ескалації стала телефонна розмова, під час якої Трамп, за даними американських ЗМІ, вимагав негайної відставки Мадуро, обіцяючи йому «вільний прохід» до іншої країни, тобто вигнання.

Однак Мадуро відкинув ці пропозиції, висунувши зустрічні умови: він готовий відмовитися від політичної влади, але зберегти контроль над збройними силами, а також вимагав «повної амністії» за всі передбачувані злочини. Ці розбіжності лише посилили конфронтацію.

Попри напружену ситуацію зі США, Мадуро, за даними джерел, вірить, що зможе зберегти контроль і витримати тиск адміністрації Трампа. На мітингу в Каракасі він заявив: «Ми хочемо миру, але миру із суверенітетом, рівністю і свободою. Ми не хочемо рабського миру, колоніального миру».

У контексті можливого вигнання Мадуро, державний секретар Марко Рубіо згадав Катар як один із варіантів, хоча інформація про такий крок була згодом спростована джерелами, знайомими з переговорним процесом.