Декількома словами
Німеччина все частіше покладається на іноземні спецслужби для запобігання терактам через обмеження, накладені на власні розвідувальні відомства суворими законами про захист даних, що викликає серйозні побоювання щодо національної безпеки.
У Німеччині все частіше лунають заяви про те, що ключові відомості щодо запобігання терористичним актам надходять від іноземних розвідувальних служб. Це питання стало особливо актуальним після нещодавніх арештів, які знову привернули увагу до ефективності німецьких спецслужб.
Нещодавно в Берліні було затримано 22-річного сирійця, підозрюваного у зв'язках з ІДІЛ та плануванні теракту-самогубства, ймовірно, на різдвяному ярмарку. Раніше, 1 жовтня, у Моабіті було заарештовано трьох чоловіків — громадянина Німеччини ліванського походження, натуралізованого сирійця та палестинця без громадянства з Лівану. Їх підозрюють у підготовці нападу на євреїв. Під час обшуку у них було виявлено автомат Калашникова, кілька пістолетів Glock та сотні набоїв. Важливо зазначити, що інформація про цих ймовірних терористів надійшла від ізраїльської зовнішньої розвідки Моссад.
Крім Моссаду, значну роль у захисті від терористичних загроз відіграють американські служби (ЦРУ, ФБР, АНБ) та британська Секретна розвідувальна служба (SIS, також відома як MI6).
Виникає питання: чому Німеччина так сильно залежить від допомоги ззовні? Відповідь криється у послабленні власних розвідувальних служб. У Німеччині пріоритет надається захисту даних, а не безпеці. У той час як спецслужби США, Великої Британії та інших країн можуть переглядати електронні комунікації без конкретного приводу, у Німеччині це дозволено лише за наявності реальної загрози.
Федеральна розвідувальна служба (BND) та Федеральне відомство із захисту конституції (Verfassungsschutz) мають обмежений доступ до трьох ключових інструментів, які є стандартними в інших країнах:
- Зберігання даних (Vorratsdatenspeicherung), що дозволяє зберігати IP-адреси. Це критично важливо для виявлення осіб, які завантажують інструкції зі створення вибухових пристроїв або замовляють компоненти онлайн.
- Онлайн-обшук (Onlinedurchsuchung), що дозволяє таємно перевіряти комп'ютери та мобільні телефони.
- Моніторинг телекомунікацій (Quellen-TKÜ), який може розшифровувати зашифровані повідомлення у месенджерах (WhatsApp, Instagram, TikTok, Signal тощо).
У Німеччині онлайн-обшук та Quellen-TKÜ дозволені лише за наявності конкретної підозри та за рішенням суду. Німецькі служби не можуть без спеціального приводу проникати в комунікації терористів. Цю роботу за них виконують інші.
Колишній президент BND Герхард Шиндлер одного разу заявив: "Ми залежимо від співпраці з іноземними службами. Гірка правда полягає в тому, що ми потребуємо їх, а вони нас — ні!"
Можна сказати, що Німеччина пишається суворим захистом поштової таємниці, але при цьому очікує, що інші країни будуть її порушувати. Це нечесно та надзвичайно небезпечно для національної безпеки.
