Томас Більгер, німецький інженер, одружився з американкою та подав заяву на отримання грін-карти для постійного проживання в Сполучених Штатах. Однак замість очікуваного дозволу на проживання він опинився за ґратами. Його дружина Одрі Гестмарк досі не може зрозуміти, як таке могло статися.

20 листопада 2025 року життя Томаса Більгера та його американської дружини Одрі Гестмарк перевернулося з ніг на голову. Пара планувала останній візит до Служби громадянства та імміграції США (USCIS), щоб отримати схвалення на грін-карту для Томаса, а наступного дня відсвяткувати першу річницю весілля.

Зустріч у Федеральній будівлі Едварда Дж. Шварца в Сан-Дієго відбулася, але пройшла зовсім інакше, ніж очікувалося. Наприкінці розмови з офіцером масковані агенти Служби імміграційного та митного контролю США (ICE) увірвалися до кімнати, схопили 40-річного німця та вивели його. «У наручниках», — розповіла його дружина через два тижні, додавши, що агенти були у цивільному одязі, не назвали своїх імен і не пред'явили ордера на арешт.

Голос Одрі Гестмарк постійно тремтить, коли вона розповідає про ситуацію. Вона стверджує, що затримання чоловіка травмувало її, і вона все ще перебуває в шоці. «Томас — цінний актив для США. Він дуже працьовитий, чуйний, уважний», — каже вона.

З 20 листопада вона бачила свого чоловіка лише один раз — у центрі утримання під вартою Отай-Меса на околиці каліфорнійського прикордонного міста, лише на півгодини минулої неділі. Раз на день їм дозволено телефонувати один одному. Гестмарк розповідає, що Більгер ділить камеру з десятьма-дванадцятьма ув'язненими, його кілька разів переводили, у наручниках та ногах. Йому пропонували добровільну депортацію до Німеччини, від якої він відмовився. «Томас — оптиміст. Він залишається позитивним», — каже його дружина.

У базі даних ICE Більгер дійсно значиться як ув'язнений в Отай-Меса. У чому його звинувачують? Відомство відмовилося надати інформацію за запитом редакції. Однак, враховуючи останні події в США та, зокрема, в районі Сан-Дієго, ситуація здається зрозумілою: німця звинувачують у тому, що термін дії його робочої візи закінчився.

Протягом останніх років Більгер неодноразово в'їжджав до США за робочою візою B1, яка дозволяла йому перебувати в країні максимум шість місяців. Він працював на німецьку фірму. Під час своїх перебувань у США п'ять років тому він познайомився з Гестмарк, вони закохалися та одружилися. Невдовзі після цього Більгер подав заяву на грін-карту. Зазвичай процес прийняття остаточного рішення для подружжя громадян США займає від восьми до дванадцяти місяців, і віза B1 автоматично закінчується в цей період. За словами його дружини, з Більгером це сталося «кілька місяців тому». «Я навіть не знаю точної дати», — каже вона. Протягом усього процесу пара працювала з адвокатом, який запевняв, що, оскільки заява на грін-карту знаходиться в обробці, термін дії візи не є проблемою, тим більше що практично немає іншого варіанту, крім як чекати в країні.

Подружжя, яке подає заяву на грін-карту на основі шлюбу, перебуваючи в США, зазвичай навіть попереджають про те, щоб вони не залишали країну під час розгляду заяви. Якщо вони не отримують спеціальний проїзний документ під назвою «Advance Parole», наприклад, для поїздки до хворого родича на батьківщину, будь-який виїзд вважається відмовою від заяви і може поставити під загрозу можливість повернення.

Однак факт полягає в тому, що законодавство США надає владі широке право розсуду, коли вони хочуть затримати людей без регульованого статусу перебування. Раніше подружжя, термін дії візи яких закінчився в очікуванні грін-карти, не вважалися пріоритетом для імміграційних властей США; офіцери повинні були зосередити свої обмежені ресурси на найбільш серйозних випадках.

«Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли пріоритетів більше немає, але ресурси для затримання людей є. І я думаю, багато з того, що ми зараз спостерігаємо, пояснюється саме цим», — заявила в інтерв'ю Кетлін Буш-Джозеф, колишній адвокат з імміграційного права, нині аналітик безпартійної аналітичної організації Migration Policy Institute у Вашингтоні.

Новий підхід є частиною широкомасштабної зміни міграційної політики в другий термін адміністрації. Ще навесні президент оголосив про проведення найбільшої в історії кампанії з депортації. Мета: 3000 арештів ICE на день. За оцінками, до кінця року буде затримано від 250 000 до 300 000 мігрантів — приблизно в два з половиною рази більше, ніж у 2024 році.

За даними уряду, в центрі уваги знаходяться люди, які становлять загрозу безпеці країни. Дійсно, влада постійно затримує злочинних іноземців, які незаконно перебувають у США.

Одночасно ICE також націлюється на близько трьох мільйонів людей, які подали заяви на притулок, по яких досі не прийнято рішення; їхні заяви розглядаються за ґратами, і процедури значно прискорюються. Невелика кількість заявників на притулок була заарештована в будівлях судів, куди вони з'явилися на слухання — законна, але безпрецедентна практика, яка підкреслює жорсткість нової міграційної політики.

Крім того, ICE зосередилося на прохачах притулку, які лише незначно порушили закон, включаючи людей з дрібними порушеннями правил дорожнього руху або тих, кому були пред'явлені звинувачення у злочинах, але ці звинувачення були зняті поліцією або суддями. Таким чином, відомство фактично реалізує політику «нульової терпимості» щодо мігрантів з будь-якими недоліками в їхньому досьє.

Регулярно виникають «побічні збитки»: у вересні в штаті Джорджія було заарештовано близько 300 корейських робітників, які підтримували будівництво заводу Hyundai; це призвело до дипломатичного конфлікту між Вашингтоном і Сеулом. Майже щодня агенти ICE у своїх частково довільних діях затримують навіть тих, хто, як з'ясовується пізніше, є громадянами США.

Тепер під прицілом опинилася ще одна група. В останні тижні американські ЗМІ повідомляли про десятки випадків, коли іноземні подружжя американців заарештовувалися агентами ICE під час їхніх зустрічей щодо грін-карти та ув'язнювалися. 20 листопада в офісі в Сан-Дієго також була затримана громадянка Великобританії, яка мала зустріч з USCIS одночасно з Більгером. Жінка вже звільнена, і її заява на грін-карту була схвалена.

Як складеться доля Більгера, поки невідомо. Можливо, він все ж таки зробив щось інше, якийсь злочин? «Ні», — каже його дружина, «він ніколи нічого поганого не робив, жодного разу не прострочив візу до подачі заяви на грін-карту».

На тлі новин про жорсткі заходи уряду щодо іноземців пара постійно перепитувала у свого адвоката, чи дійсно вони дотримуються всіх правил. «"Ми впевнені?" — постійно запитували ми», — каже Гестмарк. «Нас обдурили, — каже вона. — Це неправильно». І вона знає, що не самотня в цій ситуації: «Те, що відбувається з нами, відбувається з багатьма людьми в країні. Це спустошливо».

У п'ятницю вдень за місцевим часом відбудеться слухання у справі Томаса Більгера про звільнення під заставу. «Я сподіваюся, що тоді кошмар закінчиться. Що ми зможемо внести суму застави, і Томас буде негайно звільнений». А якщо ні? Якщо його депортують і заборонять повторний в'їзд? «Я навіть думати про це не хочу», — каже Одрі Гестмарк.