
Декількома словами
Польща готується до другого туру президентських виборів 1 червня, який стане ключовим для подальшого курсу країни. На кону стоїть не лише посада глави держави, а й доля реформ уряду Дональда Туска, які досі блокувалися чинним президентом Анджеєм Дудою.
Польща перебуває на порозі другого, вирішального туру президентських виборів, що відбудеться 1 червня. Це голосування визначить не лише нового главу держави, а й майбутнє реформ нинішнього уряду прем’єр-міністра Дональда Туска.
Минулої неділі близько 29 мільйонів громадян Польщі були закликані обрати нового президента. Чинний глава держави, Анджей Дуда (53 роки), який відпрацював два терміни (з 2015 по 2025 рік), не має права переобиратися. Хоча перші прогнози вже доступні, остаточні результати першого туру очікувалися лише в понеділок. Одне ясно: наступні два тижні будуть вкрай напруженими.
Спочатку у передвиборчу гонку вступили 13 кандидатів, включно з двома жінками, але лише двоє пройшли до другого туру:
- Рафал Тшасковський (53 роки), політолог із Варшави, чинний мер столиці. Він є кандидатом від ліберально-центристської «Громадянської платформи» (КО), очолюваної прем’єр-міністром Дональдом Туском (66 років).
- Кароль Навроцький (42 роки), доктор історичних наук із Гданська, безпартійний. Він представляє правонаціоналістичну партію «Право і справедливість» (PiS), яка активно протистоїть політиці Туска.
Прогнози віддавали перевагу харизматичному та багатомовному меру Варшави Тшасковському, який, за даними телеканалу TVN24, набрав 30,8 відсотка голосів. Однак його правий суперник Навроцький несподівано отримав значні 29,1 відсотка, що на вісім пунктів більше, ніж прогнозувалося. Попередні виборам скандали, пов’язані з нерухомістю, та повідомлення про минулі контакти з кримінальними колами, схоже, не зашкодили колишньому боксеру та прихильнику Трампа Навроцькому — швидше, навпаки.
Явка виборців, за даними TVN24, склала майже 69 відсотків, причому голосування відбувалося навіть на морському судні та на п’яти нафтових платформах польського енергетичного гіганта Orlen.
Для Польщі на кону все
На карту поставлено багато: результат виборів визначить майбутнє уряду Туска та його масштабних планів реформ аж до парламентських виборів восени 2028 року. В даний час чинний президент Дуда блокує ініціативи уряду, використовуючи своє право вето. Новий глава держави зможе або покласти край цій блокаді, або закріпити політичне протистояння на найближчі три роки.
Нинішній уряд прагне відновити верховенство права, лібералізувати законодавство про аборти, надати більше прав гомосексуалам, реформувати державні ЗМІ та притягнути до відповідальності політиків, звинувачених у корупції. Проблема в тому, що Дуда досі завзято перешкоджав цим планам, зокрема за допомогою Конституційного суду, який частково лояльний PiS.
Європейська спільнота з увагою спостерігає за Варшавою
Перемога Навроцького могла б значно послабити внутрішньополітичний капітал прем’єр-міністра Дональда Туска, що, на думку Європейської ради з міжнародних відносин, не лише зменшило б його простір для маневру, а й чинило б тиск на й без того крихку урядову коаліцію. Потенційне посилення націоналістичної риторики та зовнішньополітичних позицій може створити додаткові виклики для згуртованості Європейського Союзу, що є важливим аспектом для України, яка прагне інтеграції в європейські структури.
Найближчі два тижні в Польщі очікується запекла передвиборча кампанія.
Залишається питання: чи проголосують усі виборці трьох партій, які формують лівоцентристську урядову коаліцію, за Тшасковського, чи залишаться вдома, будучи занадто впевненими у його перемозі? І за кого проголосують виборці крайнього правого кандидата Менцена у другому турі? Навряд чи за ліволіберала, але чи автоматично за іншого правого, до якого багато поляків ставляться скептично через його суперечливе минуле?
Недавнє опитування перед другим туром показало, що 54 відсотки виборців готові віддати свій голос Тшасковському, а Навроцький набирає 42 відсотки. Але як буде в реальності? Остаточні результати будуть відомі не пізніше 2 червня. Доти Дональд Туск, ймовірно, політично переживатиме, як ніколи раніше.