
Декількома словами
У тюрмах Німеччини зафіксовано рекордно високий показник іноземних ув'язнених – майже 45%. Це створює значні виклики для системи виконання покарань і є наслідком зростання міграції.
Значний міграційний потік до Німеччини має суттєвий вплив на пенітенціарну систему країни. За останніми даними, майже кожен другий ув'язнений у німецьких в'язницях є іноземним громадянином, і ця цифра продовжує зростати.
Згідно з інформацією, отриманою від усіх 16 федеральних земель Німеччини, наразі за ґратами перебувають 59 877 осіб, включаючи тих, хто очікує на судовий процес. З них 26 710 є іноземцями, що становить 45%. Цей показник майже втричі вищий, ніж частка іноземців серед усього населення Німеччини.
Статистика свідчить, що за період з 2017 по 2024 рік частка іноземних громадян серед засуджених (без осіб під слідством) зросла з 30% до 37%.
Експерти називають кілька причин такої динаміки. Професор кримінології Аксель Дессекер вказує на те, що молоді чоловіки частіше скоюють злочини, ніж люди старшого віку, і ця група надмірно представлена серед іноземців.
Кримінолог Франк Нойбахер звертає увагу на соціальні відмінності між громадянами Німеччини та іноземцями, зокрема щодо рівня доходу, освіти та можливостей соціальної інтеграції. За його словами, ці фактори, які частіше притаманні іноземцям, вважаються криміногенними, тому зростання злочинності серед цієї групи не є несподіванкою.
У деяких федеральних землях іноземці вже становлять більшість серед ув'язнених. Наприклад, у п'яти землях (зокрема, Рейнланд-Пфальц, Саар) найбільшу групу іноземних ув'язнених складають громадяни Сирії. У землях, що межують зі Східною Європою (Бранденбург, Саксонія), лідирують громадяни Польщі. Громадяни Туреччини посідають перше місце серед іноземців у в'язницях чотирьох земель (включаючи Гамбург, Північний Рейн-Вестфалія).
Особливим випадком є федеральна земля Гессен, де значна кількість ув'язнених є громадянами Марокко та Алжиру. Це пов'язано з вираженою проблемою наркоторгівлі у регіоні Франкфурта, яку часто контролюють вихідці з Північної Африки.
Зростання частки ув'язнених-іноземців також створює нові виклики для 38 тисяч співробітників пенітенціарної служби. Представник профспілки Рене Мюллер зазначає, що багато ув'язнених з арабських країн неохоче або взагалі не виконують вказівки співробітниць-жінок, а інколи реагують агресивно, посилаючись на культурні відмінності.
Загалом, мовні бар'єри все більше ускладнюють комунікацію з ув'язненими.
Міністр юстиції однієї з федеральних земель Маріон Гентгес також визнає зростаючі труднощі: "Збільшення кількості іноземних ув'язнених, особливо з Північної Африки, приносить із собою проблеми, такі як мовні бар'єри та психологічні особливості". Для їх вирішення використовуються відеоперекладачі.
Варто зазначити, що особи з подвійним громадянством (німецьким та іноземним) у статистиці зараховуються як громадяни Німеччини. Якби їх враховували як іноземців, частка останніх була б ще вищою. Наприклад, у Берліні вона зросла б з 56% до 60%, а у Північному Рейні-Вестфалії – з 41% до 48%.
Утримання одного ув'язненого обходиться німецьким платникам податків приблизно у 179,63 євро на день (включаючи витрати на персонал, матеріальне забезпечення та утримання будівель). Таким чином, щоденні витрати німецьких платників податків на всю систему виконання покарань становлять близько 10,8 мільйона євро.