Декількома словами
Європейський суд ухвалив рішення, що посилює вимоги до визначення «безпечних країн походження», вимагаючи гарантій безпеки для всього населення, включаючи меншини. Це може суттєво ускладнити міграційну політику ЄС, зокрема для Німеччини, та підняти питання про можливість депортації та реалізацію єдиної системи притулку.
Люксембург – Знакове рішення Європейського суду (ЄС) щодо міграції може кардинально змінити політику притулку в Європейському Союзі. Експерти висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків для міграційної стратегії Німеччини та інших країн.
Згідно з новим рішенням, судді в Люксембурзі посилили вимоги до так званих "безпечних країн походження". Держави-члени ЄС можуть визначати такі країни безпечними лише за умови надання обґрунтованих доказів їхньої безпеки. Крім того, захист має бути гарантований для всього населення, включаючи меншини, такі як гомосексуали.
Що таке "безпечна країна походження"?
За даними Федерального відомства з питань міграції, до них належать усі країни, де через демократичну систему та політичну ситуацію немає побоювань щодо державного переслідування шукачів притулку. Таке визначення дозволяє прискорити розгляд заяв про надання притулку. Проте всі заявники мають право на особисте слухання та можливість індивідуального розгляду їхньої справи.
Які країни класифікуються як "безпечні країни походження" в Німеччині?
Загалом кожна країна може визначати свій перелік безпечних країн походження. У Німеччині до них належать усі країни ЄС, а також Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Гана, Косово, Північна Македонія, Чорногорія, Молдова, Сенегал і Сербія. Єврокомісія також запропонувала доповнити цей список Бангладеш, Колумбією, Єгиптом, Індією, Марокко та Пакистаном.
У чому особливість ситуації в Італії?
Італія уклала угоду з Албанією. Там повнолітні біженці чоловічої статі з безпечних країн походження повинні розміщуватися у двох таборах до прийняття рішення щодо їхніх заяв про надання притулку. У конкретному випадку двоє чоловіків з Пакистану подали позов проти класифікації їхньої батьківщини як безпечної країни походження.
Які наслідки має це рішення для Німеччини?
"Це рішення є знаковим і для Німеччини, адже європейські норми щодо класифікації безпечних країн походження діють і тут", – зазначає професорка Пауліна Ендрес де Олівейра, експертка з міграційного права з Університету Гумбольдта в Берліні.
Зовнішньополітик Юрген Гардт із ХДС ставиться до цього спокійніше: "Класифікації федерального уряду щодо безпечних третіх країн є фактологічними та обґрунтованими. Я впевнений, що вони витримають перевірку рішенням Європейського суду".
Натомість голова профспілки федеральної поліції Гайко Теггатц значно стурбованіший. У розмові він попередив: "Це дуже погані ознаки для успішної реалізації Спільної європейської системи притулку (GEAS)".
Саме тому, за словами Теггатца, федеральному уряду варто "сформувати національне законодавство таким чином, щоб міграційна політика в Німеччині могла бути продовжена в разі потреби й без GEAS". Причина: "Так у майбутньому буде просто неможливо оголошувати держави безпечними країнами походження в цілому".
Особливо гостро, за словами поліцейського профспілкового діяча: "Європейський суд визначив, що в країні має бути безпечно для всього населення, щоб її можна було визнати безпечною країною походження, тобто також для певних груп людей, як-от гомосексуали. І це було б під питанням навіть у Німеччині через поточну загрозу єврейським співгромадянам".
Чи є "албанська модель" прикладом для Німеччини?
Канцлер Фрідріх Мерц загалом висловив відкритість до перенесення біженців та їхніх процедур надання притулку за кордон. Данія також виявила зацікавленість. Однак існують високі правові перешкоди для розміщення шукачів притулку в країнах за межами ЄС.
Як федеральний уряд реагує на рішення?
Федеральний міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) передав: "В принципі, вже сьогодні діє: Німеччина класифікує держави як безпечні країни походження лише тоді, коли населення там вважається безпечним. Причини такої класифікації розкриваються і раніше в рамках відповідної класифікації як безпечної країни походження".
Чи обмежують суди можливості урядів у формуванні політики дедалі більше?
"Простір для дій держав-членів дедалі більше обмежується судовою практикою Європейського суду", – попереджає професор Крістіан Гілльгрубер з Боннського університету. Він вважає правильним забезпечувати відповідність процедур надання притулку стандартам правової держави. Проте необхідно також дбати про те, щоб держави-члени могли виправдати обґрунтовані очікування своїх громадян щодо впорядкованої міграційної політики – без перевантаження приймаючих держав. Для цього їхні можливості для формування політики повинні бути збережені.
"Загалом: стратегічне ведення судових процесів дозволяє співпрацю політичних активістів зі схильними до цього суддями", – вважає державознавець. Це "демократично та конституційно вкрай проблематично".
