Декількома словами
Колишнього лідера німецької СДПН Маттіаса Плацека звинувачують у продовженні таємних поїздок до Москви та перешкоджанні контррозвідці у виявленні російських шпигунів. Ці викриття підкреслюють його давню історію лобіювання інтересів Кремля та суперечливі позиції щодо зовнішньої політики Росії, включаючи анексію Криму та справу Скрипалів.
Колишній очільник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та екс-прем'єр-міністр Бранденбургу Маттіас Плацек продовжує свої поїздки до Москви, попри повномасштабну війну Росії проти України. Ця діяльність викликає гострі запитання та призвела до серйозних звинувачень з боку колишнього досвідченого експерта контррозвідки Німеччини.
За словами колишнього високопоставленого співробітника Федерального відомства із захисту конституції, Плацек цілеспрямовано «паралізував» діяльність контррозвідки – тих, хто мав виявляти та переслідувати кремлівських агентів у Бранденбурзі. Ці звинувачення ставлять контакти Плацека з Росією у ще більш похмуре світло.
На початку та в середині 2000-х років у оточенні Плацека було викрито кілька російських агентів. За даними контррозвідки, Плацек тоді демонстрував байдужість до представлених досьє та захищав Росію. Серед викритих російських шпигунів була агентська пара та співробітниця європейського відділу Плацека, яка повідомила своїм кураторам у російському посольстві тріумфальною фразою: «Я всередині». Тоді ЗМІ писали, що кількох імовірних агентів не було звільнено.
Колишній експерт контррозвідки стверджує, що Маттіас Плацек «втомився від результатів розвідувальної роботи» і «забезпечив, щоб цей підрозділ практично припинив свою роботу, а відповідальний керівник був обережно «утилізований»». Протягом багатьох років «мисливці за агентами» в Потсдамі мали обмаль сил для виявлення російських шпигунів.
Сам Плацек наразі перебуває у відпустці та недоступний для коментарів. Однак нещодавно він виправдовував свої регулярні поїздки до Москви тим, що прагне не переривати контакти з Росією.
Маттіас Плацек давно відомий як активний прихильник зв'язків з Росією та лобіст Кремля. Ось кілька прикладів його діяльності:
- Будучи головою уряду, він часто літав до Москви.
- У 2005 році Плацек отримав орден «Петро Великий» від російської Академії проблем безпеки, оборони та правопорядку, яка відома своєю близькістю до спецслужб і була заснована Путіним для створення шпигунської мережі на Заході.
- Колишній міністр внутрішніх справ Бранденбургу від ХДС Йорг Шьонбом (помер у 2019 році) наполягав на необхідності запобігти натуралізації Плацеком російського священика, якого вважали російським агентом.
- Після 2014 року Плацек виступав за визнання окупації Криму Москвою.
- Він співпрацював з Володимиром Якуніним – колишнім головою Російських залізниць, екс-агентом КДБ та близьким другом Путіна. Плацек був присутній на відкритті аналітичного центру Якуніна в Берліні у 2016 році.
- У 2018 році, після отруєння Сергія Скрипаля нервово-паралітичною речовиною «Новичок» у Великій Британії, Плацек висловлював сумніви, говорячи про «спіраль конфронтації».
- Він також очолював «Німецько-російський форум» та «Петербурзький діалог», керовані кремлівськими лобістами.
З листопада 2022 року Плацек щонайменше дев'ять разів відвідував Москву. Серед його «співрозмовників» – Олексій Громико, онук відомого радянського міністра закордонних справ Андрія Громика, який очолює Інститут Європи Російської академії наук і є радником Ради безпеки Путіна.
Наталі Фогель, експерт з ролі розвідувальних служб у гібридній війні Росії з Інституту світової політики у Вашингтоні, заявляє: «У Маттіаса Плацека стійкість до фактів у поєднанні з готовністю до співпраці з російською диктатурою проходить червоною ниткою через всю його політичну кар'єру». Вона також наголошує, що необхідно з'ясувати, чому саме Плацек отримав орден «Петро Великий» від пов'язаної зі спецслужбами академії.
Московська фракція СДПН захищає Плацека, стверджуючи, що він діє «безкорисливо» заради «миру». Однак Міністерство закордонних справ Німеччини заявляє, що поїздки Плацека «не були здійснені за дорученням Міністерства закордонних справ і не були заплановані ним». У поодиноких випадках Плацек зв'язувався з посольством у Москві, але «систематичного обміну не відбувалося».
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Плацек заявляв: «Я беру на себе відповідальність за свою помилкову оцінку». Тепер він пояснює свої таємні поїздки до Москви прагненням не переривати контакти з Росією. Залишається лише питання: які саме?
