Декількома словами
План уряду Німеччини змінити систему виплат для українських біженців, які прибуватимуть після 1 квітня 2025 року, стикається зі значними перешкодами. Необхідний законодавчий процес затягується, а можливість застосувати зміни заднім числом є сумнівною. Це може означати, що новоприбулі біженці продовжать отримувати вищу допомогу Bürgergeld.
Берлін – Це була значна обіцянка щодо соціальних виплат – і вона опинилася під загрозою!
Попри узгоджений у коаліційній угоді «перехід правового статусу», українці наразі продовжують отримувати допомогу з безробіття (Bürgergeld).
У коаліційному договорі партії домовилися: всі українці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, не повинні (заднім числом) отримувати Bürgergeld. Натомість вони мали б отримувати меншу підтримку та розглядатися як шукачі притулку («Rechtskreiswechsel» - зміна правового кола).
Для такого «переходу правового статусу» потрібні зміни до Соціального кодексу II (SGB II) – простої постанови недостатньо. Однак новий уряд, який працює лише з 6 травня, тільки нещодавно розпочав цей процес. Цілком зрозуміло, що до майбутнього набрання чинності цими змінами новоприбулі українці поки що продовжують отримувати Bürgergeld.
Було зрозуміло, що цей закон може набрати чинності лише після встановленої дати, але тепер виникли сумніви щодо можливості його застосування заднім числом. Стало відомо: ретроактивне запровадження нової норми є дуже складним. У коаліції кажуть: нездійсненно!
Варто відзначити: якщо в коаліційній угоді ще була вказана дата 1 квітня як початок змін, то в новому «Негайному плані» коаліційного комітету йдеться лише загалом про «зміну правового кола українських біженців» – без зазначення конкретної дати.
По суті: ймовірно, лише коли партії представлять новий закон, новоприбулі українці більше не отримуватимуть Bürgergeld – і без дії заднім числом.
Експертка з питань праці Анніка Клозе прокоментувала ситуацію: «Необхідно знайти рішення, яке буде реалізованим для комун і центрів зайнятості та не створить додаткового навантаження». Міністерство праці також заявляє, що прагне «максимально необтяжливого з погляду бюрократії регулювання».
Маркус Мемпель, речник Німецької асоціації районів, зазначив: «З точки зору оптимізації адміністративних процесів, було б доцільно, щоб норма набрала чинності лише з моменту оприлюднення закону». На його думку, «зворотна дія у внутрішніх відносинах між відомствами» є «зайвими адміністративними витратами».
