Декількома словами
Голова німецьких лікарів Андреас Гассен критично оцінив план уряду запровадити обов'язковий первинний візит до сімейного лікаря. Він назвав ідею "оманою" щодо економії та попередив про втрату вільного вибору лікаря.
У Німеччині обговорюються нові урядові плани щодо системи охорони здоров'я. Відповідно до пропозицій, пацієнти з державним медичним страхуванням у майбутньому повинні будуть спочатку звертатися до сімейного лікаря, який потім, за необхідності, спрямує їх до вузького спеціаліста. Виникає питання: чи є така модель обов'язкового первинного візиту розумним рішенням?
Андреас Гассен, голова Національного об'єднання лікарів обов'язкового медичного страхування (Kassenärzte), висловив свою думку з цього приводу. За його словами, ідея може бути корисною для покращення процесу лікування, особливо для певних груп пацієнтів, таких як літні люди з множинними хронічними захворюваннями (мультиморбідні пацієнти). У таких випадках сімейний лікар може ефективно координувати лікування та об'єднувати результати обстежень від різних спеціалістів. Це дозволяє більш цілеспрямовано спрямовувати пацієнта до потрібних експертів.
Однак Гассен наголошує, що очікування щодо економії коштів за рахунок цієї моделі є "оманою". Навпаки, на його думку, це може призвести до збільшення витрат. Також він зазначив, що ця система не підходить для всіх. Для багатьох молодих та відносно здорових людей, наприклад, які отримали травму під час занять спортом, необхідність спочатку йти до сімейного лікаря за направленням до травматолога чи ортопеда виглядає нелогічною та обтяжливою.
Питання про те, чи слід поширити цей принцип первинного звернення на пацієнтів старше певного віку, наприклад, 55 чи 60 років, не може бути вирішене виключно за віковою межею, вважає Гассен. Більш логічним було б пов'язати його з віком, коли починаються обов'язкові профілактичні огляди, що приблизно відповідає 50 рокам. У цьому віці багато людей вже мають різні проблеми зі здоров'ям, що потребують регулярного нагляду.
Один із головних ризиків обов'язкової моделі первинного візиту, на думку Гассена, полягає у втраті вільного вибору лікаря для пацієнтів з державним страхуванням. Якщо така система буде запроваджена у суворому вигляді, можливість безпосередньо звертатися до будь-якого спеціаліста зникне. Гассен сумнівається, що політики підуть на такий крок, оскільки опитування показують, що більшість громадян дуже високо цінують саме право на вільний вибір лікаря.
У контексті обговорення заходів контролю за потоками пацієнтів знову виникають розмови про запровадження певних форм співоплати або "зборів за прийом". Гассен негативно ставиться до повернення старої "плати за практику", називаючи її бюрократичним надмірним навантаженням. Однак він допускає можливість запровадження особистої фінансової участі для тих пацієнтів, які свідомо уникають рекомендованої системи маршрутизації (наприклад, не звертаються до сімейного лікаря або за телефоном 116 117 для консультації) і відразу йдуть до обраного ними спеціаліста, що потенційно може збільшити витрати системи.
