Декількома словами
На президентських виборах у Польщі переміг націоналіст Кароль Навроцький, що створює «патову ситуацію» та загрожує проукраїнському курсу прем'єр-міністра Дональда Туска. Це рішення може значно вплинути на внутрішню та зовнішню політику Польщі, зокрема на відносини з Україною та ЄС.
Польща опинилася на порозі значної політичної кризи після президентських виборів. З мінімальною перевагою в 50,9 відсотка голосів переміг націоналістично-консервативний кандидат від опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) Кароль Навроцький. Цей результат став шоком як для ліберальної коаліції прем’єр-міністра Дональда Туска, так і для багатьох західноєвропейських країн, включно з Німеччиною, які сподівалися на перемогу Рафала Тшасковського.
Мер Варшави Рафал Тшасковський відомий своєю проєвропейською позицією та баченням відкритої Польщі, що діє злагоджено з Францією та Німеччиною, впевнено представляючи європейські інтереси, зокрема й перед США. Однак новим главою держави стане Кароль Навроцький, досі маловідомий історик, який може, діючи в інтересах партії PiS, чинити серйозний опір уряду Дональда Туска.
Кароль Навроцький відверто просуває гасло «Польща передусім». Під час своєї виборчої кампанії він з’являвся поруч із експрезидентом США Дональдом Трампом і виступав за меншу інтеграцію з Європою, натомість акцентуючи на національній гордості. Серед його суперечливих заяв – скорочення соціальної допомоги для українців, що перебувають у Польщі, та відмова Україні у доступі до Європейського Союзу та НАТО.
Як президент, Навроцький не матиме власної влади для безпосереднього впровадження своєї програми, проте його повноваження дозволяють накладати вето на будь-який урядовий закон. Це може істотно загальмувати ліберальний, проєвропейський курс, який просуває прем’єр-міністр Туск.
Окрім цього, Навроцький заявив, що будь-яка допомога Україні залежатиме від розслідування «українських вбивств польських цивільних і партизан», що, за його словами, сталися у 1943 році на Волині – прикордонному регіоні між Польщею та Україною. Він також вимагає від Німеччини репарацій за Другу світову війну у розмірі 1,3 трильйона євро.
Вступ Кароля Навроцького на посаду нового президента Польщі очікується на початку серпня. Його обрання перетворює Дональда Туска на «кульгаву качку», чия здатність впроваджувати реформи та укладати угоди з ЄС постійно залежатиме від можливого президентського вето. Подібну тактику протягом десяти років активно застосовував його попередник, Анджей Дуда, підриваючи реформи щодо верховенства права в країні.
Колишній посол Польщі в Німеччині Януш Райтер зазначив, що «уряд Польщі під керівництвом Дональда Туска відтепер матиме лише обмежену дієздатність». Він наголосив, що результат виборів «став для багатьох шоком, але насправді не є несподіванкою: Польща розділена на відкритий світові, дружній до Європи табір і консервативно-національний табір, що ставиться до Європи з глибокою недовірою».
Уряд Туска сподівався на ці вибори, щоб «здобути більший простір для маневру, обравши свого кандидата», додав Райтер. «Тепер його буде значно послаблено обранням Навроцького. Важко уявити, що це рішення не вплине значно на політичний курс Польщі та її роль у Європі».
