10 років тому: Як Марк Вільмотс майже очолив «Шальке»

10 років тому: Як Марк Вільмотс майже очолив «Шальке»

Декількома словами

10 років тому, 30 травня 2015 року, стало відомо про потенційний перехід головного тренера збірної Бельгії Марка Вільмотса до німецького «Шальке 04». Сам Вільмотс підтверджував контакти з клубом та можливість активації клаусули про вихід з контракту.


30 травня 2015 року у футбольному світі активно обговорювалася потенційна зміна тренера в німецькому клубі «Шальке 04». Після відходу Роберто Ді Маттео гельзенкірхенці шукали нового наставника, і одним з головних кандидатів називався тодішній керманич збірної Бельгії Марк Вільмотс.

Бажаний для багатьох у «Шальке» тренер Марк Вільмотс (46 років на той момент) відкрито фліртував з можливістю стати наступником Ді Маттео. Сам Вільмотс був напрочуд чесним у своїх коментарях:

«Я маю контакт із клубом, і я ніколи не говорив, що залишуся у збірній до 2018 року. Я можу активувати пункт про відступні в будь-який момент...»

Згідно з інформацією, для дострокового розірвання контракту Вільмотса з Королівською бельгійською футбольною асоціацією потрібна була виплата компенсації у розмірі 1 мільйона євро. Фактично, Вільмотс сказав «Шальке» своєрідне «так».

Остаточне рішення він планував оголосити після відбіркового матчу Євро-2016 проти Вельсу, який відбувся 12 червня. Однак спекуляції у бельгійських ЗМІ не вщухали. Повідомлялося, що «Шальке» запропонував тренеру на прізвисько «Віллі — бойова свиня» (за його бійцівський характер як гравця) контракт до 2018 року.

Вільмотс був готовий привести з собою свій штаб зі збірної Бельгії: асистента Вітала Боркельманса (51) та тренера воротарів Ервіна Лемменса (39). Тим часом у Бельгії вже підшукували йому наступника, називаючи серед головних кандидатів Мішеля Прюдомма (56) з «Брюгге».

Про автора

Христина - журналістка, що спеціалізується на висвітленні питань історії та культури України. Її статті відзначаються глибоким дослідженням історичних подій, аналізом культурних явищ та популяризацією української спадщини. Вона часто пише про маловідомі сторінки історії України, розкриваючи їх для широкого загалу.