Декількома словами
25 років тому дортмундська «Боруссія» опинилася під загрозою вильоту з Бундесліги. Доля клубу залежала не лише від результатів матчів, а й від рішення DFB у справі «Айнтрахта» Франкфурт.
Рівно 25 років тому, у травні 2000 року, дортмундська «Боруссія» переживала дуже напружені моменти. Клуб, який сьогодні є одним із грандів німецького футболу, тоді перебував на межі вильоту з Бундесліги, і його порятунок був під великим питанням.
Головна інтрига розгорталася не лише на футбольному полі, а й поза його межами. Усі погляди були прикуті до рішення апеляційного комітету Німецького футбольного союзу (DFB) у справі франкфуртського «Айнтрахта». «Айнтрахт» раніше був позбавлений двох очок за порушення ліцензування і подав апеляцію. Якби франкфуртці змогли зберегти свої очки, незважаючи на серйозні порушення, це повністю змінило б розклад у боротьбі за виживання.
Сценарії останнього туру сезону 1999/2000 були вкрай напруженими. Якщо б «Айнтрахт» програв свій «фінальний» матч за виживання «Ульму», «Ганза» з Ростока перемогла б «Шальке 04», а БВБ поступився б «Герті» в Берліні, то дортмундці могли б таки вилетіти з еліти німецького футболу.
Проте в самій команді такого розвитку подій ніхто не припускав. Як згадував тодішній капітан «Боруссії» Штефан Ройтер, гравці були впевнені у справедливості рішення DFB: «Я не можу уявити, щоб третя інстанція DFB раптом вирішила інакше, ніж її попередники».
«Джмелі» розуміли, що їхній порятунок перш за все залежить від них самих. Щоб гарантувати собі місце в Бундеслізі на наступний сезон і зняти всі сумніви, дортмундцям вистачило б набрати лише одне очко у матчі проти «Герти» на Олімпійському стадіоні у Берліні.
Ситуація залишалася невизначеною ще деякий час, оскільки у «Айнтрахта» залишалася можливість оскаржити рішення апеляційного комітету DFB у Постійному нейтральному арбітражному суді.
Ці події 25-річної давнини нагадують про те, наскільки драматичною часом може бути боротьба в Бундеслізі та наскільки важливим є кожен матч наприкінці сезону.
