«"Айнтрахт Франкфурт" 10 років тому»

«"Айнтрахт Франкфурт" 10 років тому» — це серія, в якій оживають історичні статті. Читайте сьогодні про те, що хвилювало Франкфурт у 2015 році.

Стаття «Мадлунг: Таланти "згорають"!» була опублікована 20 березня 2015 року.

З 2002 року Алекс Мадлунг (32) грає в Бундеслізі. З «Вольфсбургом» він став чемпіоном у 2009 році. Велетень (1,93 м) є одним із найсильніших гравців ліги у грі головою. І одним з найдосвідченіших. Інтерв'ю.

Коли спостерігаєш за вами на тренуванні, складається враження, що ви хотіли б бути нападником.

Мадлунг: «Ну, я провів свої перші ігри в Бундеслізі на позиції правого півзахисника, про що мало хто знає. Ви, напевно, теж цього не знаєте?»

Ні.

Мадлунг: «Тобто я починав скоріше в атаці. Мені просто подобається грати попереду».

Сьогодні бути захисником складніше, ніж раніше?

Мадлунг: «Гра стала ще трохи швидшою і змінилася. Якщо подивитися, як мало футболістів старше 30 років ще грають у лізі, то треба сказати: це вже не нормально, коли тобі 32 і ти ще на полі. Я вважаю, що це не дуже хороша тенденція. Але, можливо, це колись знову зміниться».

У чому причина цієї тенденції – "юнацький запал", чи тіло не витримує навантаження так довго?

Мадлунг: «Коли ти виходиш на поле у 18, а іноді й у 17 років, роками граєш у стартовому складі і, можливо, ще й на міжнародному рівні, то з часом це дасться взнаки. Тоді навряд чи будуть кар'єри, які триватимуть до 30 років. Це нинішня тенденція».

Гравці "згорають"?

Мадлунг: «Я думаю, що це стосується деяких гравців».

Чи відчуваєте ви велику різницю між собою та молодими професіоналами – більше, ніж одне покоління?

Мадлунг: «Я також пережив початок роботи центрів підготовки. Тоді в Берліні, у "Герті", ми ще жили в готелі, тому що інтернат ще не був добудований. Я думаю, що життя в інтернаті сьогодні ще більш інтенсивне. Потім треба бути вдома – у нас такого суворого правила не було. Ми самі встановлювали собі правила, як краще поєднувати гру та тренування».

Ви вважаєте, що були більш самостійними в молодості?

Мадлунг: «Так, я так думаю. У цьому і є різниця з хлопцями сьогодні в інтернаті, яким багато чого дають готовим. Але ці відмінності помічаєш лише у старшому віці».

Ваш контракт закінчується. Ви завершуєте кар'єру влітку?

Мадлунг: «Ні. Поки мені подобається моя робота, я буду продовжувати грати. Якби це стало мукою, я б одразу зупинився. Немає сенсу ковтати знеболюючі вранці лише для того, щоб пережити тренування».

А «Айнтрахт»? Ви нещодавно сказали: «Я йду!» Це останнє слово?

Мадлунг: «У футболі багато що може змінитися. Те, що я іноді переживав за 24 години, раніше не можна було уявити».

А саме?

Мадлунг: «Я краще залишу це при собі. Це не мало нічого спільного з Франкфуртом».

Ви також були частиною національної збірної дванадцять років тому. Тоді почався ажіотаж навколо Полді. Футболісти сьогодні набагато більше поп-зірки, ніж раніше?

Мадлунг: «Звичайно, такі речі, як Facebook і Twitter, відіграють велику роль – де ти багато розкриваєшся, якщо ти такий тип людини. Треба вміти з цим справлятися, коли все летить шкереберть, коли справи йдуть не дуже добре. Я не хотів би давати привід для атаки».

Ви також говорите про це в роздягальні з молодшими?

Мадлунг: «Так, даєш поради. Тому що ти на десять років попереду. Щоб їм не довелося повторювати помилки, які ти сам колись робив».

Якщо ми говоримо про зміни: ваші опоненти також змінюються. Фальшиві дев'ятки, взагалі немає дев'яток...

Мадлунг сміється: «Підвислі десятки, так, так. Це надало грі ще більше швидкості. Стиль гри змінюється: якщо в штрафному майданчику з'являється такий півзахисник, як Мюллер з «Баварії», навряд чи буде зроблена довга передача. Тому що, незважаючи на його хорошу гру головою, він, ймовірно, програє вісім з десяти дуелей».

Останнє запитання: «Айнтрахт» замало бігає на виїзді – і тому програє? Згідно зі статистикою, лише 107 км у Кельні та 119 проти «Шальке».

Мадлунг: «Я не любитель статистики. Фелікс Магат якось сказав: "Команда, яка найбільше фолить, зазвичай перемагає"».