Декількома словами
Гандболіст Матіас Гідсель поділився думками про історичну перемогу "Фюксе Берлін" у Бундеслізі, свій шлях у клубі та значення командної єдності.
Матіас Гідсель (26 років), одна із зірок світового гандболу та лідер клубу "Фюксе Берлін", поділився своїми думками про неймовірний шлях команди до першого в історії титулу чемпіона гандбольної Бундесліги. Згадуючи своє прибуття до Берліна три роки тому, він зізнається: "Ми дійсно... неймовірні. Коли я приїхав сюди, я не думав, що таке можливо. Це означає для мене так багато. Не стільки сам трофей чи медаль, скільки шлях до них".
Гідсель розповів, що у 20 років, коли йому вперше зателефонували з Берліна, він абсолютно не знав ні місто, ні клуб "Фюксе". "Чесно кажучи, я навіть не знав, хто такі Кретчмар чи Боб Ганнінг", - говорить данець. Він визнає, що для гандболістів із Данії тоді існували лише "Фленсбург" та "Кіль".
Однак зустріч зі спортивним директором Штефаном Кретчмаром у Берліні змінила все. "Розмова відразу запала мені в серце", - згадує Гідсель. Його переконала не стільки минула кар'єра Кретчмара як гравця, скільки його особистість та проєкт "Фюксе Берлін". Гідсель відразу відчув, що Кретчмар вірить у нього, тоді як менеджери інших топ-клубів вважали його "занадто маленьким, занадто щуплим", невідповідним для фізично жорсткої Бундесліги.
Молодий Матіас тоді вирішив: "Якщо такий спортивний директор, як Кретчмар, вірить у тебе, значить, і ти маєш повірити, що зможеш пробитися в Бундеслізі".
"Я хотів іти важким шляхом, щоб стати найкращим", - заявляє Гідсель. Його перший рік у Берліні був непростим. Для данця найочевиднішим і найпростішим вибором був би "Фленсбург". Але він свідомо обрав складніший шлях, щоб довести всім, що він здатен, і отримати багато ігрового часу, необхідного для професійного зростання. І саме у "Фюксе" він його отримав, що було б "неможливо у Кілі, Фленсбурзі чи Магдебурзі".
Мовний бар'єр, бюрократичні труднощі в Берліні, довгі переїзди Німеччиною та в Єврокубку, численні ночі в готелях – усе це стало серйозним ментальним випробуванням у перший рік.
Крім того, у Гідселя було відчуття, що на тренуваннях занадто мало приділяється уваги самому гандболу. "Біг, тренажерний зал, робота з воротарями – це був не мій гандбол. Це була інша культура", - пояснює він. Він зізнається, що "досить часто скаржився тренеру Яррону Зіверту" і, "мабуть, забагато жартував на тренуваннях".
У той час він думав, що з такою командою вони ніколи не стануть топ-клубом чи тим паче чемпіонами. Йому здавалося, що потрібна "краща команда", необхідно купити інших гравців. Однак, побачивши прогрес молодих гравців команди, він згадав свою власну історію, як Кретчмар і "Фюксе" повірили в нього. Тоді й старші гравці почали вірити в молодь.
Секрет успіху команди? "Це наша командна єдність", - упевнений Гідсель.
"Ми всі зрозуміли, що станемо кращими як команда, якщо будемо психічно здорові й поза межами майданчика. Адже гандбол – це багато в чому гра розуму", - говорить він. Гравці багато спілкуються, як на тренуваннях, так і у вільний час. Вони відкрито говорять про помилки, ніхто не боїться обговорювати те, що турбує. Вони навчилися приймати помилки. Тепер у команди "видатна згуртованість", вони стали "друзями".
"Ми одна з найкращих команд світу, якщо не найкраща", - заявляє Гідсель, підсумовуючи сезон.
Минулого року команда дивувалася, чому вони "завалили кінцівку сезону", багато "стогнали" на втому та довгі переїзди. "Цього року я не чув слова "втома" в нашій роздягальні", - зазначає гравець.
Саме так молоді гравці змогли вчитися і зростати. Гідсель "невероятно пишається" Нільсом, Тімом, Маттесом чи Гакуном – за його словами, вони теж стали "гравцями світового класу". Він підкреслює, що чемпіонство – це заслуга не тільки його одного, тому що він "багато забиває". "Ми можемо і мусимо святкувати всі разом", - говорить він.
Багато хто запитував його після продовження контракту, чому він залишається у "Фюксе", особливо враховуючи, що Берлін тоді не вважався топ-клубом. "Але тепер ми всім все довели. Ми одна з найкращих команд світу, якщо не найкраща", - повторює Гідсель.
Він вважає, що після завоювання першого чемпіонства наступні даються легше. "Я не кажу, що ми обов'язково станемо чемпіонами й наступного року. Але тепер ми топ-команда і будемо абсолютно точно боротися за чемпіонство і наступного, і через рік", - упевнений данець.
"Я неймовірно щасливий і радий бути частиною цього – першого чемпіонського титулу в історії клубу", - підсумовує Гідсель. Цей титул, за його словами, вони виграли "не тільки для себе, а й для столиці, для нашого клубу та наших уболівальників". Він любить Берлін, любить тут жити і грати.
