Декількома словами
Щороку найкращі гравці німецької баскетбольної Бундесліги (BBL), отримуючи нагороду MVP, залишають свої клуби. Це відбувається через те, що фінансово потужніші клуби Євроліги та інших чемпіонатів пропонують значно вищі зарплати, з якими німецькі клуби не можуть конкурувати.
Титул Найціннішого гравця (MVP) в німецькій баскетбольній Бундеслізі (Easycredit BBL) став своєрідним сигналом для клубів: їхній лідер, найімовірніше, скоро залишить команду. Це явище повторюється щороку: як тільки гравець отримує престижну нагороду, його одразу ж переманюють багатші клуби.
Ця болюча тенденція добре відома, наприклад, клубу "Вюрцбург". Лише рік тому вони болісно втратили Отіса Лівінгстона II (MVP 2024), який після видатного сезону перейшов до турецького "Галатасарая", значно збільшивши свій дохід. Його орієнтовна річна зарплата в Бундеслізі становила близько 100 000 євро (чистими), а в Туреччині вона легко подвоїлася. Нинішній третій бомбардир ліги, Дживан Джексон ("Вюрцбург"), ймовірно, заробляє приблизно стільки ж, скільки його попередник, і вже отримує перші пропозиції.
За останні десять років лише один MVP зумів залишитись у своєму клубі – це багаторічний капітан "Альби" Люк Сікма у 2018 році. Джейлін Сміт зміг затриматися в лізі на два роки, перейшовши з "Людвігсбурга" до "Альби" у 2021 році, перш ніж вирушити до Євроліги.
Причина масового відтоку очевидна: статус MVP значно підвищує ринкову вартість гравця і дозволяє йому у кілька разів збільшити свою зарплату при переході до топ-клубів. Наразі інтерес до Дживана Джексона виявляють представники Євроліги – французький "Асвел Війєрбан" та іспанська "Валенсія". Для невеликих клубів BBL, таких як "Вюрцбург" з бюджетом на гравців лише 3,506 млн євро, конкурувати з фінансовими можливостями учасників Євроліги практично неможливо.
Спортивний директор "Вюрцбурга" Крешимир Лончар підтверджує, що Євроліга традиційно цікавиться гравцями з Бундесліги, особливо тими, хто добре себе проявив. Він не буде здивований, якщо Джексон та інший лідер команди Зак Сельяас наступного сезону опиняться в Євролізі.
Фінансово Бундесліга, за винятком мюнхенської "Баварії" (загальний бюджет близько 30 млн євро), значно відстає від провідних ліг Південної Європи та Азії. Керуючий директор BBL Штефан Хольц визнає, що ліга знаходиться "можливо, вже не в середині харчового ланцюга, а у верхній третині, але не наприкінці". Він вказує на податковий фактор: через вищі податки та відрахування на соціальне страхування чистий дохід гравців у Німеччині значно нижчий, ніж в інших країнах, що створює конкурентний недолік.
Водночас, титул MVP у BBL не завжди гарантує успішну подальшу кар'єру на найвищому рівні. З останніх десяти володарів нагороди лише Ті-Джей Шортс II ("Бонн", MVP 2023) зумів зробити прорив. Після перемоги в Лізі чемпіонів та віце-чемпіонства він перейшов до "Парижа", виграв там Єврокубок та Кубок Франції, а потім перейшов до Євроліги. Очікується, що наступним його клубом стане турецький "Фенербахче", де він, ймовірно, вперше отримає мільйонну зарплату.
Список MVP BBL за останні десять років та їхні переходи:
- 2024 Отіс Лівінгстон II ("Вюрцбург") → "Галатасарай" (Стамбул)
- 2023 Ті-Джей Шортс II ("Бонн") → "Париж Баскет"
- 2022 Паркер Джексон-Картрайт ("Бонн") → "Асвел Війєрбан"
- 2021 Джейлін Сміт ("Людвігсбург") → "Альба" (Берлін)
- 2020 Маркос Найт ("Людвігсбург") → "Монако"
- 2019 Вілл Каммінгс ("Ольденбург") → "Локомотив-Кубань" (Краснодар)
- 2018 Люк Сікма ("Альба" Берлін) → Залишився в клубі
- 2017 Реймар Морган ("Ульм") → "Тофаш Спор" (Туреччина)
- 2016 Бред Ванамейкер ("Бамберг") → "Дарюшшафака" (Стамбул)
- 2015 Джамел Маклін ("Альба" Берлін) → "Армані Мілан" (Італія)
Таким чином, незважаючи на визнання в одній з найсильніших ліг Європи, статус MVP у Бундеслізі часто слугує лише трампліном для гравців у гонитві за вищими зарплатами та спортивними викликами в Євролізі чи інших фінансово привабливих чемпіонатах.
