Декількома словами
Футбольний клуб "Бохум" вилетів із Бундесліги, програвши "Майнцу" з рахунком 1:4. Однак замість очікуваної реакції, фанати на стадіоні влаштували бурхливе святкування на підтримку команди та своїх легенд, які завершують кар'єру.
Унікальна ситуація в німецькому футболі: клуб вилітає з вищого дивізіону, а весь стадіон радіє! «Бохум», провівши чотири роки у Бундеслізі, повертається до другої ліги після поразки 1:4 від «Майнца» – результат, який, втім, вже давно читався.
Але де ж гнів, сльози та відчай, властиві таким моментам? Їх просто не було! Замість свисту та невдоволення фанати на «Рурштадіон» влаштували справжнє шоу. Ультрас запалювали піротехніку, створюючи атмосферу, від якої буквально йшли мурашки по шкірі. Хвилинами над трибунами лунала пісня: «Друга ліга завдає болю, але нам байдуже – Бохум, оле!»
Після фінального свистка гравці «Бохума» отримали не докори, а виключно слова підтримки.
Особливі моменти були пов'язані з виходом на поле двох легенд клубу – 39-річного Тото Лосільї та 35-річного Крістіана Гамбоа. Обидва завершують кар'єру після закінчення сезону, і це був їхній останній домашній матч. Стадіон вибухнув оплесками на їхню честь.
Незважаючи на виліт, одразу після матчу почалося кількахвилинне святкування. Команда під оплески пройшла перед трибуною «Осткурве», а потім зробила коло пошани по полю. Лосілья та Гамбоа святкували разом із уболівальниками, і в них на очах були сльози – але це були сльози емоцій, викликані підтримкою. Капітан Лосілья, який провів за клуб 363 матчі, отримав безліч подарунків від ультрас: футболку, шарф, райдужну майку, паперове серце та капітанську пов'язку. Гамбоа також не залишився без прощальних сувенірів.
За словами Лосільї, підтримка відчувалася навіть під час гри: «Коли ми пропустили другий гол, весь стадіон став ще гучнішим. Неймовірно! Незважаючи на виліт, я і мріяти не міг про красивіше прощання».
Крістіан Гамбоа теж був глибоко зворушений: «Це боляче, але це просто шлях. Ми повернемося. Сьогодні було гірко, трохи дивно. Але десь це було просто красиво».
Емоційним був і тренер Дітер Хеккінг, якого також вітали вболівальники. Взявши стадіонний мікрофон, він звернувся до трибун з тремтячим голосом: «Ми, на жаль, не впоралися. Я прошу за це вибачення у вас. І одна коротка обіцянка: ми зробимо все, щоб це виправити! Дякую!»
«Бохум» вилетів після чотирьох років у Бундеслізі. На тлі безлічі особливих моментів, які подарував клуб за цей час, символічно, що навіть прощання з елітою стало воістину унікальною та незабутньою подією.
