Не могло бути кращого дня для його прощання!

Після майже 50 років прямих репортажів (зокрема, на BR, ARD та ARENA-TV, 90elf, FCN-Fanradio) радіо-легенда Ґюнтер Кох (83) востаннє сидітиме з мікрофоном на ювілейному матчі проти «Ельферсберга» на стадіоні «Макс-Морлок». BILD взяла інтерв'ю у багаторічного члена наглядової ради 1. ФК «Нюрнберг»:

BILD: З яким почуттям ви коментуватимете свій останній матч?

Ґюнтер Кох: «Коли все почнеться, ні з яким особливим. Принаймні, не з іншим, ніж під час моїх понад 600 репортажів про клуб. Спочатку я згадаю кілька важливих моментів і ще не розказаних анекдотів з моєї журналістської кар’єри, але коли почнеться гра, це буде класичний репортаж».

Чому ви зараз вішаєте мікрофон на цвях?

«Це суто раціональне рішення. Я повинен бути вдячний Богу за те, що я ще в такій формі, і за те, що коментування досі приносить мені стільки задоволення. Коли наближався 125-й день народження FCN, я сказав собі: це ідеальний час для того, щоб закінчити».

Які моменти були найзворушливішими у вашій клубній кар'єрі?

«Це відносно легко: позитивним був вихід клубу у вищу лігу в 1985 році з надзвичайно емоційною перемогою в останньому турі над «Гессен Кассель» і, звичайно, перемога в Кубку 2007 року в Берліні. Негативним був неймовірно трагічний і важкозрозумілий виліт з Бундесліги в 1999 році».

Для жителя Верхньої Баварії близькість до клубу не є очевидною. Ви коли-небудь шкодували про цю любов?

«Ніколи! Після моєї юнацької любові до «Баварії», яка тоді була ще маленьким, милим клубом, близькість до клубу виникла через мою роботу з мікрофоном і, перш за все, через уболівальників FCN, які завжди робили мені такі милі подарунки: листи та вірші. А коли я ледь не розбився літаком у Дортмунді в сезоні з фантомним голом 1993/94, я зрозумів: я до мозку кісток «Glubberer»! І я ніколи про це не шкодував».

Чого ви бажаєте ювіляру на наступні 125 років?

«Більше поміркованості та чіткого усвідомлення того, що клуб ніколи більше не стане чемпіоном у цьому керованому здалеку та чужими руками бізнесі Бундесліги».

Чому керованому чужими руками?

«Тому що Бундесліга іноді викликає дивні результати і оперує з трансферними сумами та додатковими угодами, як справжнє таємне товариство».

Тож клубу ніколи не слід знову підніматися у вищу лігу?

«Ні, але він повинен бути задоволений, якщо, як цього року, гратиме у веселий, привабливий футбол у другій лізі та ніколи з неї не вилетить. Звичайно, було б чудово ще раз чи двічі піднятися до першої ліги, але кожен повинен усвідомлювати, що ви будете там лише короткостроковим гостем. І в цьому немає нічого страшного. Я ще занадто добре пам’ятаю всі болючі вильоти клубу».