Декількома словами
Найстаріша жіноча етапна велогонка "Тюрінгія Рундфарт" скасована через нехватку 200 тисяч євро фінансування. Конфлікт між організаторами та урядом землі Тюрінгія призвів до припинення історії легендарної гонки.
Світовий велоспорт втратив одну зі своїх класичних подій: цього року не пройде жіноча багатоденна велогонка "Тюрінгія Рундфарт" (Thüringen-Rundfahrt). Гонка, яка проводилася з 1986 року і вважалася найстарішою жіночою етапною гонкою у світі, скасована через фінансові розбіжності.
За інформацією організаторів, для проведення змагання не вистачило 200 тисяч євро. Ці кошти, як вони стверджують, були обіцяні попереднім урядом федеральної землі Тюрінгія під керівництвом Бодо Рамелова ("Ліві"). Однак новий уряд на чолі з Маріо Фойгтом (ХДС) відкликав фінансову підтримку, що створило значний дефіцит у бюджеті, який не вдалося оперативно покрити.
Керівниця оргкомітету Віра Хольфельд пояснила, що загальний бюджет гонки становив 650 тисяч євро. Втрата приблизно третини від цієї суми стала, за її словами, "смертельним ударом".
Представник прем'єр-міністра Фойгта, коментуючи ситуацію, зазначив, що в умовах "обмежених бюджетів" та враховуючи, що подія є "приватним заходом", уряд прагнув знайти "фінансово стійке та юридично обґрунтоване рішення". Було додано, що "приватна гонка, організована як Тюрінгія Рундфарт, не може майже на 80 відсотків фінансуватися за рахунок державних коштів".
Хольфельд не погоджується з такими розрахунками, стверджуючи, що Фойгт додає до суми "державної підтримки" внески від комун і міст, територією яких проходить гонка. За її словами, це стандартна практика у велоспорті, застосовна навіть до "Тур де Франс". "Так працює велоспорт. Ми організували тут рекламний захід для Тюрінгії, самі при цьому не заробляючи. Мені тут повністю бракує вдячності", - наголосила вона.
З земельної канцелярії повідомляли, що організаторам було зроблено пропозицію, яка "відображала значну частину початкової суми підтримки в 200 000 євро (відповідно у 2023 та 2024 роках)". Хольфельд підтвердила наявність такої пропозиції, але назвала її "занадто пізньою", коли "гонку вже було не врятувати". Вона додала, що спроби налагодити контакт з новим урядом ігнорувалися: "Нашу багаторічну роботу було проігноровано", - нарікала вона, почуваючись "обдуреною", особливо бачачи, як фінансуються інші проєкти, наприклад, футбольні поля.
Незважаючи на скасування, із земельної канцелярії пролунали примирливі заяви: "Двері залишаються відчиненими щодо можливого поновлення гонки, у рамках якого можна буде обговорити й нове фінансування". Однак Віра Хольфельд скептично поставилася до такої можливості: "Не думаю, що хтось ще раз зважиться на це - тим більше після такого ляпаса, який ми щойно отримали від землі".
