Декількома словами
10 років тому ВФБ Штутгарт мав фінансові труднощі, що змусило клуб продавати гравців перед придбанням нових. Проблеми з продажем високооплачуваних запасних та необхідність розлучатися з лідерами створювали дилему для спортивного директора Робіна Дутта.
Рівно десять років тому, у травні 2015 року, німецький футбольний клуб ВФБ Штутгарт зіткнувся із серйозними проблемами на трансферному ринку, що визначило стратегію команди на наступне міжсезоння.
Основна складність полягала у фінансових обмеженнях. Спортивний директор Робін Дутт відверто заявляв, що придбання нових гравців можливе лише після продажу наявних футболістів. «Нам потрібно генерувати доходи від продажів, щоб мати можливість купувати, це беззаперечно», — пояснював Дутт.
В першу чергу клуб прагнув розлучитися з гравцями, які не потрапляли до основного складу та були, по суті, «неліквідом». Серкан Сарарер вже залишив команду, а Ведад Ібішевич і Костянтин Рауш, які мали контракти до 2017 року, також мали піти. Однак виникла проблема: ці гравці отримували високі зарплати, але через відсутність ігрової практики на них практично не було попиту на ринку. Дутт визнавав: «У нас занадто багато гравців у складі, для яких зараз немає ринку».
Ця ситуація змушувала клуб розглядати продаж футболістів, які були лідерами команди в попередні роки. Серед таких — Антоніо Рюдігер, до якого виявляли інтерес Баєр Леверкузен, Вольфсбург та закордонні клуби. Очікувалося, що продаж цього національного гравця принесе щонайменше 10 мільйонів євро. Александру Максим, який останнім часом виходив на поле лише як запасний після Даніеля Дідаві, також міг бути проданий. Англійський Суонсі Сіті з Прем'єр-ліги пропонував за нього 5 мільйонів євро ще взимку.
Дутт наголошував, що для клубів, які не мають багатого власника чи мецената, продаж гравців після їхнього успішного розвитку є значною частиною бізнес-моделі для отримання прибутку.
Однак виникав парадокс: якщо Штутгарт змушений продавати таких якісних гравців, як Рюдігер і Максим, як тоді команда зможе досягти нової мети на сезон — закріпитися в середині турнірної таблиці? Дилема Робіна Дутта полягала саме в цьому протиріччі між фінансовою необхідністю та спортивними амбіціями.
