Декількома словами
Щороку утворюються мільйони тонн електронного сміття, що містить золото та інші дорогоцінні метали. Традиційні методи їх вилучення токсичні. Вчені з Австралії та Швейцарії розробляють нові, екологічно безпечні технології рециклінгу, перетворюючи електронний брухт на цінну сировину.
Щороку у світі утворюються мільйони тонн електронного сміття — старих телефонів, комп'ютерів, телевізорів та іншої техніки. Чи знаєте ви, що це сміття містить дорогоцінні метали, включно із золотом? На жаль, сьогодні збирається та переробляється лише невелика частина цих відходів — близько 22% від загальносвітового обсягу.
Традиційні методи вилучення золота та інших цінних металів з електроніки часто є ресурсомісткими, дорогими і, головне, вкрай шкідливими для навколишнього середовища та здоров'я людини. У них використовуються токсичні хімікати, такі як ртуть, ціанід і сильні кислоти, які небезпечні при неправильному поводженні та утилізації.
На щастя, дослідники по всьому світу активно працюють над створенням нових, безпечніших та екологічніших технологій для рециклінгу електроніки. Цей процес часто називають «міським видобутком» (Urban Mining) — вилученням сировини з відходів.
Один із таких інноваційних підходів розробляє австралійська команда вчених з Університету Фліндерса. Вони створили недорогу та екологічно чисту технологію, яка незабаром буде протестована у промислових масштабах на підприємствах, що займаються утилізацією електроніки.
Метод австралійських дослідників базується на використанні трихлорізоціанурової кислоти — органічної хлоровмісної речовини. При змішуванні з солоною водою ця речовина здатна розчиняти золото. Потім золото зв'язується за допомогою спеціально розробленого полімеру з високим вмістом сірки. На фінальному етапі золото вилучається з цього полімеру.
Результати досліджень вражають: використовуючи цей метод, вченим вдалося вилучити майже 4 грами золота з 30 грамів порошку, отриманого з електронного брухту. Ця технологія відкриває нові перспективи для ефективної та безпечної переробки відходів.
Австралійці не єдині, хто прагне зробити видобуток дорогоцінних металів з відходів більш зеленим. Наприклад, вчені зі Швейцарської вищої технічної школи Цюріха (ETH Zurich) досліджують можливість використання волокон сироваткового протеїну (побічного продукту сироваріння). У їхньому методі волокна змішуються зі старими друкованими платами, суміш нагрівається, і іони золота зв'язуються з протеїном, аналогічно до того, як золото зв'язується із сірковмісним полімером в австралійській технології.
Ці нові розробки в галузі «міського видобутку» показують, що електронне сміття справді є цінним ресурсом, і його переробка може стати не тільки економічно вигідною, а й повністю безпечною для планети.
