Наприкінці березня в Амберзі (Баварія) у класному чаті початкової школи поширилися оголені фотографії дев’ятирічної дівчинки. Восьмирічний однокласник змусив дитину зробити ці знімки та розповсюдив їх у груповому чаті.

Через такі інциденти, мабуть, небагато дискусій ведуться настільки емоційно, як обговорення можливої заборони соціальних мереж для підлітків. Австралія вже запровадила її для осіб молодше 16 років, перші політики вимагають цього і в Німеччині, педагоги та експерти сперечаються, а батьки перебувають у стані від невпевненості до тривоги. Поточна петиція до Бундестагу щодо заборони TikTok та інших платформ для U16 супроводжується кампанією з гаслом: «Зої (12) ніколи не бачила корови. Зате бачила багато пенісів». Це різке попередження через сувору реальність.

Ті, кого це стосується безпосередньо, зазвичай залишаються поза дискусією. Ми вирішили це змінити та запросили Магдалену (12), Емму (13) та Майю (15) з Баварії до групового чату WhatsApp. Майя відвідує середню школу, Магдалена та Емма – реальну школу. Усі троє активні в соціальних мережах приблизно з 11 років. Вони переважно користуються Instagram, Snapchat або TikTok.

Майя обурена, що дискусія ведеться без них. Однак, виходячи зі свого досвіду, вона б виступила за заборону.

Законодавчо встановленого мінімального віку для користування соціальними мережами в Німеччині немає. Платформи зазвичай вказують у своїх умовах використання мінімальний вік 13 років. Порушення цих умов не має реальних наслідків ані для провайдерів, ані для користувачів. Майя пише: «Так легко обійти ці обмеження. Треба лише вказати неправильний рік народження, і тобі повірять, що ти старший».

«Я знаю тих, хто проводить у телефоні 10 годин»

Згідно з поточним дослідженням DAK, діти проводять у соціальних мережах у середньому 2,5 години на день у будні та 4 години у вихідні. Три дівчини в нашому чаті погоджуються: «Ми проводимо менше часу». Хоча б тому, що їхні батьки частково обмежили час користування. Майя: «Але я знаю й тих, хто проводить понад 10 годин». Свої щотижневі звіти вони надсилати не хочуть. Помітно: дівчата багато думали над цією темою і над тим, що вони хочуть розкривати, а що ні.

Проте не всі діти настільки обізнані. Те, що потрапляє в мережу, залишається там назавжди, а помилки трапляються швидко. Витік даних з військового чату в США є найкращим доказом того, що навіть найвищі кола безпеки можуть втратити контроль. У США, до речі, TikTok заборонений законом з січня. Платформі загрожує повне відключення, якщо не знайдеться американський покупець для американського бізнесу китайської компанії. Цього тижня стало відомо, що Amazon нібито має намір його придбати.

Велика невпевненість та потреба в роз’ясненні відображаються також у тому, що серіали Netflix, як-от «Adolescence», що висвітлюють небезпеки соціальних мереж, піднімаються на вершини стрімінгових чартів. А книга Джонатана Хайдта «Покоління тривоги: Як ми втрачаємо наших дітей у віртуальному світі та ставимо під загрозу їхнє психічне здоров’я» одразу стала бестселером.

Магдалена вже стикалася з негативом в мережі. Проте заборону вона вважає недоречною і бажає більше роз’яснювальної роботи в школі.

Зрозуміло: багато контенту не призначено для підлітків, а кібербулінг та хибні ідеали краси є порівняно менш небезпечними темами. Емма каже, що їй вже траплялося погане, але: «Детальніше про це говорити не хочу».

Інструмент диявола чи засіб підготовки?

Чи справді платформи є «інструментом диявола» для дітей? Чи не є вони також засобом підготовки до життя в цифровому світі? «Цифрова участь» – так це називає Федеральний центр захисту дітей та молоді в медіа. Вона закріплена в статті 17 Конвенції ООН про права дитини. Загальна заборона, на думку відомства, була б порушенням конвенції.

Що ж доброго пропонують соціальні мережі дітям? Емма, Майя та Магдалена вважають: «Спілкування з іншими, розваги за допомогою смішних відео та снепів. Відпочинок та новини». Магдалена пише: «Я здобуваю знання. У соціальних мережах нам пояснюють краще, ніж у будь-яких новинах».

Усі троє обурені тим, що їхнє покоління не залучене до дискусії про заборону. Вони мають чіткі позиції: Майя виступає за заборону U16 і пише, що часто бажає, аби її друзі менше сиділи в телефонах. «Дехто отримав телефон уже у 8 років і пізніше усвідомлює, що хотів би більше дитинства. Раніше ми більше грали з дітьми на вулиці».

Емма та Магдалена, навпаки, не хочуть, щоб їм диктували умови. Вони вимагають цифрової освіти в школі: «Школа має допомагати, але не фронтальним навчанням. Нам потрібні проєкти, де ми вчимося користуватися [соцмережами]. Разом!» Бо: «Заборони нас не зупинять!»

Емма каже, що заборони легко обійти. Вона також хотіла б, щоб у школі через спільне навчання їх готували до соціальних мереж та їхніх небезпек.

Дійсно, це підтверджує і перший досвід Австралії, де з листопада 2024 року діє заборона U16. Вебсайт австралійського управління з онлайн-безпеки «eSafety» опублікував звіт про те, як діти обходять засоби перевірки безпеки, такі як інструменти аналізу голосу. І це: дуже легко.

Рішення поки що немає

Коли і чи зміниться щось у Німеччині? Сумнівно. Кілька днів тому міністри освіти навіть не змогли дійти згоди щодо спільного рішення про використання смартфонів у школах. Лише Гессен та Баден-Вюртемберг планують запровадити загальнодержавні заборони на мобільні телефони або обов’язкові правила. Вчитель та інфлюенсер Ніко Каппе ставиться до заборони TikTok критично, кажучи: «Хіба не показово, що в онлайн-словнику Duden ми знаходимо слова „залежність від смартфона“, „інтернет-залежність“ та „залежність від онлайн-ігор“, але не поняття „цифровість“?»