Колишній співавтор боргового гальма, а тепер застерігає від надмірної економії

Міністр ФРН Фолькер Віссінг наполегливо застерігає в ефірі «Maischberger» від перетворення Німеччини на «чемпіона світу з економії».

За словами Віссінга, це послабить нашу країну порівняно з іншими. Він наголосив, що така заможна країна, як Німеччина, має бути в змозі впоратися з необхідними інвестиціями, «у разі потреби, навіть із боргами».

Міністр особливо гостро висловився щодо голови ХДС Фрідріха Мерца. Він вважає його раптовий відхід від боргового гальма «навмисним». За його словами, під час виборчої кампанії партія знала про необхідність інвестицій. Мерц дав «дуже абстрактну обіцянку і тепер, як це часто буває, після виборів повинен змиритися з реальністю», – сказав Віссінг.

Екс-суддя та міністр юстиції вважає «однозначно допустимим з точки зору конституції», щоб ще старий Бундестаг голосував за багатомільярдну боргову угоду – і він сам має намір підтримати її. Віссінг стверджує, що термін повноважень законодавчого органу закінчується не з новими виборами, а лише з початком роботи нового парламенту. Позови Лівих і АдН він вважає такими, що не мають шансів на успіх: «Я не бачу тут жодного порушення конституції». Однак він вважає такий підхід політично проблематичним.

Віссінг не погоджується з критикою, що інфраструктурний пакет не має нічого спільного зі світовою ситуацією. Він наголошує: «Інфраструктура є частиною нашої архітектури безпеки. Ми не повинні відокремлювати їх так, як це роблять деякі. Без інфраструктури ми не можемо гарантувати зовнішню безпеку».

Грегор Ґізі, відомий представник Лівої партії, і Карл-Теодор цу Ґуттенберг, колишній міністр оборони від ХСС, які разом ведуть подкаст, викликали дискусію. Ґізі підтвердив, що його фракція не підтримає боргову угоду в Бундестазі. Він поскаржився на «прискорену процедуру» і висловив обурення: «З нами потрібно поговорити, не можна просто підсунути нам папір і сказати: «Голосуйте за».

Щодо зміни позиції Мерца щодо боргу, Ґізі сказав: «Люди знову почуваються обдуреними. Чи повинні ми, політики, завжди робити цю помилку? Чому ми не можемо говорити правду перед виборами?».