Декількома словами
Акторка Жасмін Табатабай, яка має іранське коріння, дала інтерв'ю, в якому назвала Ісламську Республіку «лиходієм» і заявила, що світу було б краще без цього режиму. Вона також розповіла про своє повернення на театральну сцену та минулий досвід співпраці з режисером Дітером Веделем.
Німецько-іранська акторка Жасмін Табатабай, відома за роллю у культовому фільмі «Бандитки», готується повернутися на сцену Нібелунгенських фестивалів у Вормсі цього літа. В інтерв’ю вона відверто поділилася думками не лише про театральну роботу та минулий досвід, але й про болючу для неї ситуацію в Ірані.
Жасмін Табатабай (58 років) — донька німкені та іранця, яка все життя зберігає міцний зв’язок з обома культурами. Вона вважається однією з найвідоміших німецьких митців з іранським корінням.
Розповідаючи про своє повернення на фестиваль у Вормсі майже через 20 років, Табатабай назвала його «особливим» і можливістю «написати нову главу» у 2025 році. Вона зіграє подвійну роль Брунгільди та Дракона у виставі «Озеро з попелу – Пісня про Нібелунгів».
Акторка також згадала роботу на фестивалі у 2006 році під керівництвом режисера Дітера Веделя, чиє ім’я через роки асоціюється з рухом #MeToo в Німеччині. Вона описала Веделя як дуже авторитарного керівника, який мав схильність до спалахів гніву, під час яких міг годинами без причини кричати на колег. Хоча сама вона тоді не розуміла повної картини, історії про його жорстоке поводження з жінками стали публічними пізніше і, за її словами, «глибоко шокували» її. Табатабай зазначила, що сьогодні вона б не погодилася працювати в таких умовах. «Мій час надто цінний, щоб піддавати себе поганій поведінці чи нездоровій робочій ситуації, де хтось холеричний, несправедливий і непередбачуваний», – заявила вона. При цьому акторка підкреслила, що нинішня атмосфера на фестивалі у Вормсі є «дружньою, відкритою та гармонійною».
Значна частина інтерв’ю стосувалася актуальної світової ситуації та становища в Ірані, де у Табатабай живе родина. Режисерка цьогорічної постановки, Міна Салеппур, також має іранське коріння. Акторка зізналася, що спочатку вони намагалися відволіктися на роботу, але новини з Ірану «наздогнали» їх. Головне відчуття від ескалації ситуації – «безсилля». «Я, в буквальному сенсі слова, не маю влади. Я не знаю, чим можу допомогти чи що зробити», – сказала вона.
Окрім безсилля, вона відчуває «дуже сильне занепокоєння» за родину в Тегерані. Вона згадала про екстремальний страх людей, коли раптово з’явилися повідомлення про необхідність термінової евакуації Тегерана. При цьому Табатабай не дотримується наївної позиції «насильство – не вихід». Вона наголосила, що іранський народ 46 років страждає під «дуже жорстоким режимом» Ісламської Республіки і неодноразово намагався звільнитися, щоразу зіштовхуючись зі збільшенням кількості розстріляних, ув’язнених та закатованих людей.
Акторка прямо заявила: «Я вірю, що всьому світу було б краще без Ісламської Республіки». Вона висловила гіркоту з приводу того, що Захід, на її думку, знову уклав угоду з муллами, «залишивши іранців наодинці з ними». Табатабай сподівається, що режим не стане виміщати на своєму народі приниження, «перенесене через війну».
Пояснюючи, що таке Ісламська Республіка, Табатабай зазначила, що це термін для країн, політика яких повністю або частково базується на нормах ісламу. До таких, окрім Ірану, належать Пакистан та Мавританія.
На запитання про те, що можуть робити інші люди, вона відповіла: «Продовжувати дивитися. Залишатися уважними». Вона нагадала, що багато іранців у вигнанні роками закликали не укладати угоди з режимом, не нормалізовувати його, а включити Корпус вартових Ісламської революції до списку терористичних організацій. «І що сталося?» – риторично запитала вона.
Водночас Табатабай не схильна звинувачувати лише Захід. «Ісламська Республіка – це лиходій», – сказала вона, описуючи 46 років ненависті, погроз, придушення та експлуатації власного народу, а також фінансування тероризму. «Тому я нічого так сильно не бажаю, як припинення цієї жахливої домінації», – підсумувала акторка.
Попри відчуття безсилля, яке «вичерпує сили», Жасмін Табатабай не втрачає надії. «Я не можу і не хочу собі цього дозволити», – сказала вона. Акторка молиться за майбутнє, де іранський народ житиме у свободі в демократичному Ірані.
