Міжнародна група морських археологів виявила біля узбережжя Коста-Рики рештки двох данських кораблів, що затонули у 1710 році. Ці судна виконували жахливу місію – перевозили африканців у рабство до Карибського моря. Кораблі пішли на дно після бунту рабів, який спалахнув через брак провізії на борту.

Ідентифікувати затонулі кораблі вдалося завдяки незвичайній знахідці. На борту виявили особливу жовту цеглу, відому як «фленсбурзька цегла». Як встановили фахівці з Національного музею Данії та Музею кораблів вікінгів, на початку XVIII століття лише Данія використовувала такі будівельні матеріали. Це дозволило однозначно встановити приналежність суден.

Додаткові підтвердження були отримані під час датування деревини кораблів. Аналіз показав, що ліс був зрубаний у західній частині Балтійського моря між 1690 та 1695 роками. Також знайшли голландські глиняні трубки, датовані початком 1700-х років. Усі ці дані ідеально відповідають періоду будівництва та плавання кораблів, один з яких вийшов у море у 1708 році і затонув у 1710-му.

Відомо, що у 1710 році два данські кораблі – «Фрідерикус Квартус» (Fridericus Quartus) та «Крістіанус Квінтус» (Christianus Quintus) – мали доставити 840 поневолених африканців до данських колоній у Карибському морі, зокрема на острови Сент-Томас та Сент-Джон (нині Американські Віргінські острови). Однак капітан одного із суден прорахувався з курсом, і кораблі опинилися на 2000 кілометрів західніше запланованого маршруту.

Через тривале плавання на обох суднах закінчилися припаси, що й призвело до кривавого бунту. Внаслідок заколоту на кораблі «Фрідерикус Квартус» спалахнула пожежа. Хоча його супутник, «Крістіанус Квінтус», спробував відрізати якірні та з’єднувальні канати, він також затонув лише за кілометр від першого судна.

Морські археологи не планують підіймати затонулі кораблі. Як зазначають дослідники, рішення щодо їхньої подальшої долі залишається за Коста-Рикою. Виявлення цих об'єктів має велике значення для вивчення історії трансатлантичної работоргівлі та морської археології.