Декількома словами
У статті аналізується ефективність "деескалації" як відповіді на дії агресивних режимів, таких як Іран. На прикладі дій Ізраїлю проти "Хезболли" показано, що рішучі заходи можуть бути необхідними для забезпечення безпеки, тоді як дипломатичні заклики можуть виявитися неефективними та вигідними для терористичних угруповань.
Щойно Ізраїль усуває терористичну загрозу, міжнародне співтовариство негайно закликає до "деескалації" та попереджає про "регіональне займання". Так відбувається щоразу. Ці вимоги на перший погляд звучать як розсудливі миротворчі заяви. Насправді ж вони допомагають лише терористам.
Так сталося і цього разу, після ударів Ізраїлю по іранському режиму. Військові об'єкти в Ірані горять – там, де режим мулл виробляв тисячі ракет і реалізовував небезпечну ядерну програму, метою якої було знищення єврейської держави.
Згадаймо приклад кінця літа 2024 року, коли Ізраїль взяв під приціл лідерів "Хезболли", щоб зупинити ракетні обстріли з Лівану. Негайно пролунали вимоги "кроків деескалації", зокрема з боку МЗС деяких західних країн.
Єрусалим, на щастя, проігнорував ці вимоги. Рівно за тиждень Ізраїль ліквідував лідера "Хезболли" Хасана Насраллу, запустивши ланцюгову реакцію. Незабаром після цього терористи припинили ракетні обстріли Ізраїлю. В Лівані стало можливим мирне переформатування влади. Послаблення "Хезболли" також вплинуло на позиції сирійського правителя Асада, якого ісламісти захищали роками.
Урок не може бути більш очевидним: "деескалація" була б хибним шляхом.
Однак міжнародне співтовариство, схоже, неспроможне вчитися. За кілька годин після того, як Ізраїль усунув найважливіших іранських генералів, пошкодив ядерні об'єкти та знищив ракетні системи, дипломати з усього світу – як завжди – закликали до "деескалації". Так звані експерти висловлюють занепокоєння "регіональним займанням".
Ніби Близький Схід уже давно не палає. Ніби підпалювачі не сидять у Тегерані. Ніби єдине правильне – просто дозволити муллам продовжувати.
Ісламістський режим Ірану не тільки пригнічує свій народ, але й сіє на всьому Близькому Сході виключно терор і війну. Хусити в Ємені, ХАМАС у Секторі Гази та "Хезболла" в Лівані, яка досі існує – це все терористична діяльність Тегерана.
Саме роки "деескалації", застережень та марної дипломатії дали Ірану вільні руки, щоб дестабілізувати інші країни за допомогою своїх терористичних поплічників та оточити єврейську державу. Саме це й призвело до "регіонального займання".
Якщо Ізраїль і навчився чомусь з історії свого народу, то це тому: коли божевільний диктатор погрожує винищити народ і робить для цього все можливе, "деескаляція" – це хибний шлях. Єдино правильне – зупинити його.
